Рекомендації пацієнту перед склеротерапією

Рекомендації пацієнту, якомупланується виконання склеротерапії

Прохання прочитати цей листок дуже уважно. Якщо у Вас є якісь сумніви чи питання, зверніться до свого лікаря. Важливо строго дотримуватись інструкції до і після лікування.

Хворі на варикозне розширення вен нижніх кінцівок знають про існування особливого методу лікування їхнього захворювання. У просторіччі це звучить як «лікування уколами». Правильна назва – компресійна склеротерапія. Перший термін підкреслює обов’язкову та доволі важливу складову лікування – еластичну компресію. Другий показує характер лікувального процесу у венах, які піддаються лікуванню.

Сьогодні склеротерапія – це популярний та достатньо ефективний метод лікування варикозних вен, особливо на початкових стадіях захворювання. Відносна простота виконання, дешевизна у порівнянні з операцією в умовах стаціонару, відсутність необхідності госпіталізації, можливість виконувати роботу під час лікування, хороші косметичні результати забезпечили довіру до склеротерапії у всьому світі.

За допомогою склеротерапії у Європі лікується біля 70% всіх хворих з варикозною хворобою нижніх кінцівок.

Цей метод не є конкурентним ні для консервативного лікування, ні для оперативних втручань з приводу варикозної хвороби. Для кожного з них є свої показання. Часто вони взаємодоповнюють один одного. Склерозуюча терапія лише перешкоджає прогресуванню варикозної хвороби. За допомогою цього методу «закриваються» ті вени, які вже розширені, але не ліквідуються механізми, які викликали захворювання. Тому після лікування пацієнти повинні дотримуватись певних заходів профілактики рецидивів варикозної хвороби. Слід застерегти лікарів та пацієнтів від невиправдано широкого застосування препаратів, які викликають облітерацію варикозних вен. Склерозуюча терапія – метод вельми ефективний у доволі обмеженої кількості пацієнтів, поки хвороба локалізується лише у притоках магістральних підшкірних вен або після раніше виконаних операцій. Застосування цього методу при наявності патологічного кровотоку в системі великої та малої підшкірних вен може спричинити ранні рецидиви чи небезпечні для пацієнта висхідні тромбофлебіти. Тому перед застосуванням склерозуючих препаратів хворий має бути ретельно обстежений із застосуванням інструментальних методів (УЗД, доплерографія, оклюзійна плетизмографія).

В основі методу лежить можливість деяких лікарських препаратів при внутрішньовенному введенні особливим чином взаємодіяти з венозною стінкою. Завдяки цьому в подальшому відбувається її «склеювання», і тік крові припиняється. На місці вени залишається спочатку малоболючий тяж, а потім і ця чутливість проходить. Незважаючи на вдавану простоту (здавалося б, проста внутрішньовенна ін’єкція), метод потребує обширних знань і професійних навичок. Позитивний ефект процедури безпосередньо залежить від кваліфікації та досвіду лікаря.

У яких випадках застосовують склеротерапію? Стовідсотково вона показана при телеангіектазіях і ретикулярному варикозі. Щоб зрозуміти ці терміни, слід просто виміряти діаметр вен. Телеангіектазії – це розширені венозні капіляри шкіри. Іноді ці капіляри бувають зв’язані з артеріальними, що призводить до різкого підвищення внутрішньокапілярного тиску. Діаметр телеангіектазій, або, як ще їх називають, судинних зірочок, не більше 0,5 мм. Розмір ретикулярних вен – від 0,6 до 2 мм. Обидва різновиди цих судин розташовуються в шкірі, в різних її шарах. Склерозуються вищезазначені вени не завжди – у деяких випадках, у зв’язку з артеріальними капілярами, ефект буде недостатній.

У випадку наявності варикозу, при якому вражаються більш глибокі, підшкірні вени, питання про можливість виконання склеротерапії вирішується індивідуально. Тут відіграють роль анатомічні та функціональні особливості венозної системи хворого, поширеність варикозу, стан глибоких та перфоративних вен, а також форма захворювання. Як правило, в таких випадках хворий спочатку проходить обстеження – дуплексне сканування вен, яке уточнює можливість та необхідність виконання склеротерапії.

Теоретично склерозуванню піддається більшість вен, проте було б неправильно лікувати будь-який варикоз таким чином.

По-перше, при виявленні певного ураження вен, з ураженням клапанів і утворенням «неправильних» чи патологічних зв’язків між різними венами і наявністю зворотного току крові в них, лікування методом склеротерапії шляхом ін’єкцій протипоказане внаслідок високого ризику розвитку ускладнень.

По-друге, ніхто не гарантує, що патологічні зміни у вені через деякий час не виникнуть знову, тобто може бути рецидив. Це напряму залежить від розміру вен, які підлягають облітерації, меншою мірою – від препарата, який використовується, і методики, а також обумовлено тим, що варикозна хвороба – це хронічне захворювання, схильне до прогресування. В ділянках, де виконується склеротерапія, нові вени не з’являються, однак вони можуть з’явитись в інших місцях. Будь-який відомий метод лікування варикозної хвороби, який існує сьогодні, є симптоматичним, тобто забезпечує лікування симптомів, а не причин. Істинні причини варикозної хвороби до цього часу повністю не з’ясовані і, ймовірно, знаходяться в ділянці генних порушень.

По-третє, при відносній безпеці ускладнення методу існують, і чим запущеніше буде ураження, тим дужче вони будуть виражені. Хоча їх правильніше назвати побічними ефектами лікування, оскільки це відомі та прогнозовані явища після склеротерапії. При потраплянні склерозанту під шкіру в місці ін’єкції може виникнути осередок запалення (інфільтрат), зрідка шкірні некрози (чорні «кірочки» змертвілої шкіри). Практично в 60-70% випадків по ходу склерозованих судин з’являються гематоми (синці). Це відбувається через часткове заповнення капілярів кров’ю після склерозування внаслідок високого тиску в цих судинах. У ряді випадків по ходу склерозованої вени стається пігментація шкірних покровів, найчастіше це буває в результаті локального тромбофлебіту, спровокованого недостатнім спорожненням судини при ін’єкції чи розсмоктуванням гематоми. Окрім того, гіперпігментація найчастіше зустрічається в людей з темним кольором шкіри та волосся, а також при підвищеному вмісті заліза в організмі, прийомі деяких антибіотиків. Звичайно, після виконання пункції вени відбувається часткове пасивне витікання склерозанта та крові через прокол стінки у місці введення голки, що й обумовлює утворення гематом та гіперпігментацію. Окрім того, склерозанти викликають зниження зсідання крові у місці введення, а також підвищену проникність стінки судини для формених елементів крові. Гіперпігментація зустрічається у 20-40% випадків з різною вираженістю. Нормальною реакцією на лікування вважається потемніння шкіри впродовж 4-8 тижнів. В наступні 3-6, іноді до 12 місяців відбувається поступове відновлення звичайного кольору шкірних покривів. Ці ускладнення зворотні і проходять або самостійно, або після застосування спеціальних мазей. Від алергічних реакцій також ніхто не застрахований, хоча імовірність мінімальна. Пацієнт повинен обов’язково поставити до відома лікаря про супутні захворювання, особлива увага при цьому приділяється тромботичним епізодам, дисгормональним станам. Наявність тромбофілічних станів (вроджених порушень зсідання крові) серйозно обмежує виконання склеротерапії.

При правильному виконанні введення ліків у вену не спричиняє больових відчуттів, укол відчувається, як комариний укус, що є терпимим для абсолютної більшості пацієнтів. При низькому больовому порозі пацієнту може застосовуватись місцева анестезія. Іноді з’являється легка печія по ходу вени, яка минає впродовж декількох секунд. Пов’язано це з дією склерозанта на внутрішню стінку вени, яку він хімічно обпікає. Одразу після уколу ногу пацієнта перев’язують еластичним бинтом. На наступних відвідуваннях пацієнта лікар вирішує, чи слід виконувати повторні ін'єкції, і призначає подальший режим бинтування або носіння компресійного трикотажу, залежно від ефекту і плану лікування.

Далеко не завжди вдається все зробити за один раз. Необхідна кількість процедур залежить від особливостей ураження вен –може бути потрібно від 1 до 5 (у середньому 2-3) залежно від кожного конкретного випадку. Під час однієї процедури можна зробити від 3 до 10 ін’єкцій, що залежить від форми захворювання і склерозуючого препарату, який використовується, його концентрації, а також кількості ліків, яка застосовується для лікування.

У своїй практиці ми користуємось виключно сучасними склерозуючими препаратами, які визнані і використовуються фахівцями у всьому світі. Їх два – Фібро-Вейн і Етоксиклерод. Обидва препарати належать до групи детергентів, тобто є найбезпечнішими і найефективнішими зі всіх відомих для склеротерапії. Ці препарати не рівноцінні за ефективністю і відрізняються механізмами дії, виходячи зі своєї хімічної структури. Тому кваліфікований флеболог зобов’язаний досконально розбиратись у механізмах їхньої дії, аби адекватно підібрати і препарат, і його концентрацію залежно від ситуації. Від цього безпосередньо залежить ефективність процедури і кількість її побічних явищ.

Також ми використовуємо оригінальну методику мікросклеротерапії із використанням спеціальних аксесуарів, які підвищують ефективність процедури. Для набування такого досвіду фахівець обов’язково повинен пройти спеціальне навчання, а також постійно займатись самовдосконаленням.

Склеротерапія є майже безболісною процедурою. Для її виконання використовують спеціальні тонкі голки чи мікрокатетери (тонкі трубочки з голками, які тонші від людської волосини). Сучасні склерозанти абсолютно безпечні і мають анестезуючу дію, тому їхнє введення супроводжується лише невеликим відчуттям печії. Якщо під час лікування у вас виникли будь-які неприємні відчуття (біль, нудота, запаморочення голови та інші) – негайно повідомте лікаря. Тривалість процедури від 15 до 45 хвилин.

Склеротерапія дозволяє не лише досягти лікувального та косметичного ефекту, але також попередити розвиток варикозної хвороби.

Що необхідно знати пацієнтові про склеротерапію

Перед склеротерапією:

• у жінок склеротерапію бажано проводити всередині менструального циклу;
• необхідно повідомити лікареві про ліки, які Ви приймаєте, особливо антикоагулянти і гормональні препарати;
• слід попередити лікаря про випадки перенесеної алергії;
• за тиждень до процедури необхідно припинити прийом аспірину та інших антикоагулянтів, а також протизапальних засобів (диклофенак, ібупрофен, мелоксикам). Ці ліки можуть підвищити кровоточивість тканин і збільшити ризик утворення синців;
• не слід вживати алкоголь і палити впродовж 2 днів до і після склеротерапії.

Напередодні склеротерапії:

• не слід проводити епіляцію, використовувати лосьйони, креми;
• слід прийняти гігієнічний душ, вимити ноги звичайним чи антибактеріальним милом;
• на лікування треба прийти у зручному, просторому одязі та взутті, яке на розмір більше, ніж ваше (аби не відчувати дискомфорт і щоб нога, яка буде забинтована, помістилась);
• за 1,5 години до склеротерапії доцільно поїсти.

Після сеансу склеротерапії:

• необхідно продовж 10-30 хвилин походити;
• слід пам’ятати, що до складу препарату входить спирт, тому після склеротерапії не слід сідати за кермо;
• не обмежувати фізичну активність, щоденно ходити пішки не менше години, наприклад, це має бути 2 прогулянки в день звичайним кроком по 30-40 хвилин (вигуляти собаку, погуляти з дитиною);
• уникати стояння чи сидіння впродовж тривалого часу;
• впродовж 2 тижнів не приймати гарчих ван і 1,5-2 місяці не відвідувати сауну та баню, а також не проводити у цей час будь-який вид епіляції;
• у перші 2 тижні після склеротерапії не слід виконувати вправи аеробіки і гімнастики чи займатись на велотренажері.

Увага!

По закінченні процедури на ногу накладають спеціальний еластичний бинт чи надягають компресійний бандаж, який слід носити цілодобово впродовж всього курсу лікування і який не можна знімати без дозволу лікаря.

Часто пацієнти ставлять питання, коли краще робити склеродермію. Можна в будь-який час року, проте перевага надається холодній порі. Тому що в спеку важко підтримувати гігієнічний режим шкіри ноги під бинтом, особливо при цілодобовому носінні, явному фізичному та естетичному дискомфорті від еластичної пов’язки в літній час.

Які можуть бути побочні ефекти?

Ін’єкційне лікування є необхідним компонентом сучасного комплексного лікування проявів хронічної венозної недостатності. Склеротерапія – популярний, ефективний, безпечний та безболісний метод лікування варикозних вен та судинних «зірочок». Проте, як і будь-який інший метод, він має ряд побічних ефектів.

1. Свербіж та печія шкіри залежать від виду склерозуючого препарату і зазвичай проходять через 1,5-2 години після процедури. В окремих випадках він може епізодично відзначатись впродовж доби та довше.
2. Тимчасове потемніння шкіри (гіперпігментація) по ходу склерозованої вени відзначається у 5-8% пацієнтів. Світло-коричневі смужки шкіри в окремих випадках можуть зберігатись до року.
3. Злущення шкіри відзначається менше, ніж у 1% випадків. При цьому на місці ін’єкції відзначається невелика поверхнева ранка, яка безслідно заживає через 2-4 тижні.
4. Алергічні реакції на сучасні склерозанти відзначаються дуже рідко, оскільки при виготовленні препарати підлягають спеціальному ретельному очищенню. Ризик виникнення алергії найвищий у пацієнтів, у яких спостерігається реакція на інші види медикаментів.
5. Біль у місцях ін’єкцій чи по ходу склерозованої вени відзначають у невеликій кількості випадків. Тягнучий біль у місцях ін’єкції зазвичай виникає при ходьбі, фізичному навантаженні і може тривати впродовж 3-9 діб.
6. В окремих випадках через 2-4 тижні після лікування по ходу склерозованої вени може з’явитись червоняста судинна сітка, яка зазвичай самостійно зникає впродовж 4-6 місяців. Іноді можуть бути потрібні додаткові процедури для видалення таких сіток чи використання лазеротерапії.
7. Короткочасний набряк в ділянці кісточки може спостерігатись при лікуванні варикозних вен і судинних зірочок, розташованих у цій зоні, а також при носінні під час лікування взуття на високих підборах чи з вузькою колодкою. Окрім того, набряк з’являється, якщо бинт наклали без захоплення ступні. Такий набряк є функціональним і минає одразу після зняття бинта.
8. Запалення вени – тромбофлебіт – нечасте ускладнення склеротерапії, яке виникає в одному випадку на 1000 пацієнтів. Тромбофлебіт виникає при порушенні приписів лікаря і самостійному рішенні зняти еластичний бинт.
9. Гематоми та синці у місцях ін’єкцій чи по ходу склерозованих вен відзначаються у 10% пацієнтів, які перенесли склеротерапію, і у 30%, які перенесли мікросклеротерапію. Ці дефекти проходять самостійно чи при застосуванні спеціальних препаратів впродовж 2 тижнів.
10. Місцева кропивниця спостерігається при застосуванні будь-яких склерозантів, має тимчасовий характер і проходить через 30 хвилин. Пов’язана вона з безпосередньою дією склерозанта на внутрішню оболонку вени. Для зменшення вираженості цієї реакції застосовують різноманітні мазеві аплікації.
11. Вазовагінальні реакції (запаморочення голови, нудота, пітливість, задишка) спостерігаються у 1-3% пацієнтів і пов’язані з емоціональним настроєм хворого.
12. Постін’єкційні некрози шкіри є наслідком витікання склерозанту з вени і спостерігаються у 0,5-3% пацієнтів. Для лікування не потрібне застосування спеціальних засобів, достатньо накладання асептичної пов’язки з гормональною маззю чи спиртом на 3-5 днів, після чого утворюється кірочка, яка з часом самостійно відпадає.

Врахуйте, що склеротерапія не завжди гарантує пожиттєвий ефект, і надалі може бути потрібним повторне лікування. Найкращим способом профілактики рецидиву є постійне носіння спеціальних медичних профілактичних чи лікувальних колготок.

Пам’ятайте, що найкращим способом профілактики можливих ускладнень та побічних ефектів є використання сучасних склерозантів, строге дотримання приписів лікаря та лікування у фахівців, які пройшли спеціальне навчання та мають сертифікат.

Спосіб життя після курсу лікування

• Проходьте профілактичні огляди лікаря як мінімум 1-2 рази на рік
• Приймайте препарати консервативної терапії, рекомендовані лікарем
• Регулярно виконуйте фізичні вправи (ходьба, біг підтюпцем, велосипед, лижі, плавання); одягайте компресійну білизну для занять у тренажерному залі; уникайте видів спорту, пов’язаних з великим навантаженням на ноги (теніс, важка атлетика, стрибки у висоту)
• Виключіть чи зведіть до мінімуму тривале перебування в положенні стоячи чи сидячи
• При вимушеному тривалому перебуванні в положенні стоячи переминайтесь з ноги на ногу, а при вимушеному тривалому сидінні (у потягу, літакові, автомобілі) притоптуйте ступнями з фіксованими до підлоги п’ятками
• Не сидіть «нога на ногу»
• При тривалому сидінні (за столом, перед телевізором) кладіть ноги на маленьке підвищення (пуф)
• На період нічного відпочинку тримайте ноги вище рівня серця на 15 см (підкладіть під ніжний кінець ліжка книги чи під матрац подушку)
• Не носіть тісне взуття і одяг, що обтягує
• По вечорах робіть вправи «венозної» гімнастики
• Носіть взуття із середніми підборами (4-6 см), не носіть взуття на пласкій підошві
• Контролюйте свою вагу
• Уникайте прийому надто гарячих ван, відвідування саун
• Обмежуйте перебування на сонці, засмагайте в безпечний час, більше відпочивайте у затінку
• Частіше підіймайтесь по сходах пішки
• Закінчуйте водні процедури холодним душем, поливаючи гомілки водою знизу вгору
• Споживайте більш овочів та фруктів, їжу, багату на клітковину
• Пийте не менше двох літрів води в день, особливо у спеку
• Обов’язково дізнайтесь у лікаря регламент еластичної компресії, який вид еластичного компресійного трикотажу (колготи, гольфи, панчохи) Вам необхідно носити і у якому ступені компресії
• Мінімум двічі на рік приймайте курс пневмолімфомасажу

Статтю підготував лікар судинний хірург вищої категорії, лікар-флеболог Герасимов Володимир Володимирович.

Для отримання інформації про лікування і запису на прийом, телефонуйте за телефонами контакт-центру ММ «Добробут»:
044 495 2 888 або 097 495 2 888.



Прийом у флеболога
Варикоз під час вагітності