Колонка Олени Шаповалової, інтервенційного кардіолога медичної мережі «Добробут»
Ваше серце під час пандемії COVID-19.
Як зберегти здоров’я та емоційний комфорт?
Пандемія коронавірусної хвороби вже вплинула на всі сфери нашого життя. Важко знайти людину, яка б зараз не відчувала тривогу за себе та рідних, не переживала стрес через невизначеність, економічні труднощі, необхідність швидко змінювати свої звички та ритм життя.
В умовах тривалого стресу та інформаційного перевантаження критичність сприйняття може знижуватись. Сьогодні зустрічаються непоодинокі випадки, коли, керуючись недостовірною інформацією та емоціями, люди з серцево-судинними захворюваннями самовільно відмовляються від прийому життєво необхідних ліків. Натомість, частина пацієнтів, що потребують невідкладної допомоги, наприклад, у зв’язку з інфарктом міокарда, можуть не звертатись до лікарів, побоюючись інфікування. Наслідки таких рішень можуть бути драматичними і, крім очевидних людських та економічних втрат, спричинених пандемією, нам доведеться оцінити масштаби шкоди від самолікування та несвоєчасного отримання спеціалізованої допомоги при хронічних захворюваннях, зокрема, серцево-судинних.
В цьому матеріалі я зібрала відповіді на найбільш поширені запитання стосовно COVID-19, які турбують людей з серцево-судинними захворюваннями.
Чи правда, що люди з серцево-судинними захворюваннями мають вищий ризик зараження коронавірусом?
На сьогодні немає переконливих даних, які би свідчили про те, що хронічні захворювання впливають на ризик зараження COVID-19. Це також стосується й різних вікових груп. Проте важкість перебігу коронавірусної хвороби та ризик виникнення ускладнень дійсно може залежати від віку та наявності хронічних захворювань.
У ЗМІ багато інформації, що люди із серцево-судинними захворюваннями в групі ризику. Що це означає?
Згідно з більшістю публікацій, серед пацієнтів із важким перебігом коронавірусної хвороби переважають особи старшого віку та люди з хронічними захворюваннями, зокрема серцево-судинними. Досі незрозуміло, що саме сприяє більш тяжкому перебігу COVID-19 – наявність фонових захворювань, старший вік чи поєднання обох факторів.
Але варто також брати до уваги й той факт, що дані, якими ми володіємо, не є повними. Невідомо, наприклад, скільки кардіологічних пацієнтів похилого віку мали легкий перебіг захворювання чи перехворіли безсимптомно й не зверталися за медичною допомогою.
Які саме серцево-судинні захворювання можуть сприяти більш складному перебігу COVID-19?
Вірус пошкоджує легені й викликає системну запальну реакцію. Щоб забезпечити адекватне постачання тканин організму киснем, серце має скорочуватися швидше й сильніше. В умовах додаткового навантаження на серцево-судинну систему, підвищений ризик можуть мати люди із серцевою недостатністю, зокрема пацієнти з порушенням кровотоку в малому (легеневому) колі кровообігу. Прикладами таких станів є:
- значне зниження фракції викиду лівого шлуночка, незалежно від причини (дилятаційна кардіоміопатія, ішемічна кардіоміопатія, велика постінфарктна аневризма лівого шлуночка);
- декомпенсовані клапанні вади серця (мітральна недостатність, мітральний стеноз, стеноз аортального клапана, недостатність аортального клапана);
- аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка;
- неоперовані вроджені ціанотичні вади серця.
У мене ішемічна хвороба серця. Чи маю я підвищений ризик інфаркту міокарда в разі інфікування коронавірусом?
Причиною інфаркту міокарда є розрив атеросклеротичної бляшки в коронарній артерії. Теоретично, він може бути спровокований системною запальною реакцією, яка розвивається при COVID-19 (аналогічно до інших гострих респіраторних захворювань).
На практиці ж кількість госпіталізацій з приводу гострого коронарного синдрому у всьому світі зменшується, подекуди, на 40-70%. Цей феномен пов’язують з тим, що частина кардіологічних пацієнтів, які дійсно потребують допомоги, не звертаються до лікарів через страх інфікування коронавірусом.
Чи є коронавірус більш небезпечним для пацієнтів після стентування коронарних артерій, аортокоронарного шунтування, протезування клапанів серця або імплантації електрокардіостимулятора?
Немає доказів, що вірус може вражати імпланти: коронарні стенти, клапанні протези або електроди електрокардіостимулятора. Дані про гірший прогноз у пацієнтів після кардіохірургічних процедур наразі також відсутні.
Якщо ви перенесли кардіохірургічну операцію, то, в разі зараження коронавірусом, це, навпаки, може зменшити ризик ускладнень, адже серцево-судинне захворювання під контролем, а прояви серцевої недостатності компенсовані.
Враховуючи епідеміологічну ситуацію, чи слід мені відтермінувати заплановану операцію?
Одні серцево-судинні захворювання роками залишаються в стані компенсації, а інші можуть досить швидко прогресувати й призводити до тяжких наслідків для здоров’я. Найкраща стратегія – проконсультуватись з вашим кардіологом. Лікар зможе об’єктивно оцінити ситуацію й порадити, чи можна відтермінувати процедуру без шкоди для вашого здоров’я.
У мене є серцево-судинне захворювання. Що робити, якщо я відчуваю утруднене дихання, дискомфорт у грудній клітці, яких раніше не було? Це може бути ознакою інфікування COVID-19?
Утруднене дихання, дискомфорт і біль у грудній клітці можуть бути симптомами коронавірусної інфекції.
Однак, ці прояви також характерні для загострення серцево-судинних захворювань. У будь-якому разі, при появі нових симптомів, варто повідомити лікаря та проконсультуватись. Якщо погіршення стану виникло різко, ви відчуваєте сильний пекучий біль у грудях або виражену задишку, не гайте часу – викликайте швидку допомогу.
Я чув, що мої препарати для зниження тиску можуть погіршувати перебіг коронавірусної інфекції. Це правда? Можливо, варто перестрахуватись і зменшити дозування?
Всі світові кардіологічні асоціації рекомендують продовжувати прийом препаратів для лікування артеріальної гіпертензії, включно з інгібіторами АПФ та БРА в умовах пандемії. Зниження дози або пропуск прийому ліків може призвести до неоптимального контролю артеріального тиску, що може збільшити ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.
Чи правда, що прийом інгібіторів АПФ при коронавірусній хворобі захищає легені? А як щодо статинів?
Повідомлення про можливий сприятливий ефект цих груп препаратів при COVID-19 наразі є лише теорією. Тому їх призначення з метою захисту від коронавірусної хвороби не є доцільним.
А от для профілактики ускладнень ішемічної хвороби та гіпертензії ці ліки ефективні. Тому людям, яким препарати цих груп було призначено до пандемії, слід продовжити їх прийом.
Які препарати використовують для лікування коронавірусної хвороби? Вони підходять для пацієнтів із хронічними серцево-судинними захворюваннями?
Наразі ліків, що специфічно діють на COVID-19, не знайдено, а наявність певного препарату в протоколах лікування означає лише те, що ці ліки дозволені до використання за рішенням лікаря. Спеціалісти можуть призначати таке лікування і пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями, але після зважування всіх «за» та «проти» для конкретного пацієнта.
Чи слід пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями приймати вітаміни для профілактики? Чи допомагають великі дози вітаміну С?
Даних про ефективність застосування вітаміну С для профілактики коронавіруса у здорових осіб наразі немає. Також відсутні підтвердження користі від застосування високих доз цього вітаміну у пацієнтів з важким перебігом коронавірусної хвороби. Допоки найкращою профілактикою є соціальне дистанціювання, а найкращою медикаментозною стратегією вважається продовження прийому препаратів, які було призначено вам раніше.
Мій родич у групі ризику. Як я можу допомогти?
Зараз ваші близькі можуть переживати серйозний стрес та тривогу. Допоможіть їм легше перенести ізоляцію та знизити ризики серцево-судинних проблем:
Заспокойте
Так, статистика свідчить, що люди із серцево-судинними захворюваннями мають підвищений ризик ускладнень через COVID-19. Але цей вірус — новий для кожного з нас. Ми не знаємо всієї інформації, а вік чи наявність хронічних захворювань в жодному разі не слід сприймати як вирок.
Забезпечте повноцінним харчуванням та ліками
Це допоможе їм уникнути зайвих виходів в магазин та аптеку й дозволить відчути вашу турботу і підтримку.
Допоможіть організувати режим дня, в якому є місце для фізичної активності та свіжого повітря
Фізична активність корисна для серця та психологічного комфорту. Залежно від побутових умов, це може бути нескладний комплекс фізичних вправ, «прогулянка» на балконі або просто біля відкритого вікна. ВООЗ рекомендує практикувати, як мінімум, 150 хвилин навантажень помірної інтенсивності на тиждень.
Оберігайте від зайвої негативної й недостовірної інформації
Цілодобовий моніторинг новин про динаміку пандемії та приміряння на себе статистичних добірок може сильно виснажувати емоційно. Розкажіть близьким про офіційні джерела отримання інформації. Спробуйте впровадити звичку переглядати новини лише один раз на день — це допоможе бути в курсі подій у світі й зберігати психологічний комфорт. А решту часу можна зайняти фізичними вправами, творчістю, читанням книг.
Ви не можете контролювати все на світі, але можете контролювати артеріальний тиск. Дотримуйтесь простих правил гігієни, соціального дистанціювання, підтримуйте один одного. Прийде час і пандемія відступить.
Якщо вам потрібна консультація лікаря-кардіолога, звертайтеся за телефонами: 044/097 4952888.
Матеріал підготовлений та розміщений для ресурсу «Новое время»
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
