Трансабдомінальний амніоцентез — це пренатальна діагностична процедура, яка надає важливу інформацію про стан плода. Лікарі МС “Добробут” використовують сучасне обладнання та міжнародні рекомендації, щоб обстеження було безпечним і результативним.

В процесі амніоцентезу для аналізу відбирають невелику кількість навколоплідної рідини з навколоплідного мішка, що оточує плід. Ця рідина містить клітини плоду та різні хімічні речовини, які можна аналізувати для діагностики генетичних розладів, інфекцій плоду та інших ускладнень, пов'язаних з вагітністю.

Процедура зазвичай проводиться між 15-ю і 20-ю тижнями вагітності, але при необхідності може бути виконана і пізніше.

Що перевіряють при проведенні амніоцентезу

На основі аналізу ДНК у клітинах плоду, присутніх у навколоплідних водах, процедура допомагає виявити такі відхилення:

• Генетичні та хромосомні розлади: синдром Дауна (трисомія 21), трисомія 18 та трисомія 13, а також муковісцидоз, серпоподібноклітинну анемію, хворобу Тея-Сакса та інші спадкові захворювання.
• Дефекти нервової трубки: вимірюється рівень альфа-фетопротеїну (АФП) у навколоплідних водах; його підвищення може вказувати на дефекти нервової трубки, такі як розщеплення хребта.
• Інфекції плоду, які можуть вплинути на плід: токсоплазмоз, цитомегаловірус (ЦМВ) та деякі бактеріальні інфекції.
• Зрілість легень плоду: особливо важливо, якщо розглядається можливість передчасних пологів; оцінюється рівень сурфактанту, такого як лецитин і сфінгомієлін.
• Захворювання крові та метаболічні розлади, включаючи таласемію та гемофілію.
• Резус-несумісність: якщо у матері резус-отрицательная кров, а у плода - резус-позитивна, амніоцентез допомагає встановити ступінь анемії та інших ускладнень у плода.
• Стать плоду: може мати важливе значення для діагностики генетичних порушень, пов'язаних зі статтю.
• Багатоводдя та маловоддя: ці стани пов'язані із надлишком чи недостатком навколоплідних вод і можуть контролюватися за допомогою амніоцентезу, щоб оцінити їх вплив на здоров'я плода.

Результати цих тестів можуть надати важливу інформацію для ведення вагітності, підготовки до можливих ускладнень або прийняття рішень щодо можливих медичних втручань. Важно обговорити конкретні ризики та переваги процедури з лікарем.

Серед показань до амніоцентезу можуть бути:

• Вік матері, оскільки після 35 років збільшується ризик і частота хромосомних аномалій;
• Патології плоду, виявлені при УЗД;
• Сімейний анамнез, коли відомі випадки генетичних розладів.

Протипоказання до трансабдомінальної амніоцентезу

Визначені умови можуть збільшити ризики або зробити трансабдомінальний амніоцентез недоцільним. До них належать:

• Передлежання плаценти: якщо плацента перекриває шийку матки, це підвищує ризик кровотечі.
• Гостра інфекція: інфекційний процес у шийці матки підвищує ризик передачі інфекції в амніотичну рідину.
• Недостатня кількість амніотичної рідини.
• Загроза викидня або передчасні пологи.
• Серйозні захворювання матері, які можуть підвищити ризики процедури.

Як проводиться трансабдомінальний амніоцентез

Процедура включає кілька етапів:

1. Підготовка: очищення зони введення голки антисептичним розчином.
2. УЗ-контроль: ультразвук використовується для візуалізації плоду, плаценти, амніотичної рідини і визначення безпечного місця для введення голки.
3. Місцева анестезія.
4. Введення голки: тонка порожня голка обережно вводиться через черевну стінку в матку для взяття невеликого зразка амніотичної рідини; ультразвук допомагає направляти голку протягом усього процесу.
5. Збір рідини: в шприц збирається близько 15-20 мілілітрів амніотичної рідини.
6. Моніторинг: голка видаляється, і плід знову оглядають за допомогою ультразвука, щоб упевнитися в відсутності ускладнень.
7. Догляд після процедури: пацієнтці рекомендується відпочивати, уникати важких фізичних навантажень протягом дня або двох; можливі легкі спазми.

Результати трансабдомінального амніоцентезу

Результати амніоцентезу зазвичай доступні протягом 1-2 тижнів. Вони можуть бути життєво важливими для прийняття рішень щодо ведення вагітності та пологів, коли йдеться про народження дитини з особливими потребами, а також для розгляду подальших медичних втручань. Процедура в загальному безпечна, але має невеликі ризики для матері та плода, тому в кожному конкретному випадку обговорюються всі плюси і мінуси її проведення.