Причини, симптоми, діагностика гігроми. Лікування гігроми кисті руки та інших локалізацій
Гігрома – об'ємне утворення, розташоване в області суглобів, що являє собою порожнину, заповнену рідиною. Це одночасно і кіста, і пухлина. Небезпеки немає, але часто патологія призводить до появи косметичних дефектів і відчутного болю. Лікування гігроми кисті руки – поширена маніпуляція в операційній практиці ортопедів, коли консервативне лікування неефективне.
Причини виникнення гігроми
Досі немає єдиної думки про причини появи цієї хвороби. Існує три теорії, кожну з яких довели лише частково:
- запальна;
- пухлинна;
- дисметаболічна.
Згідно з першою, фактор розвитку хвороби – запальний процес. Доказ цього – чіткий зв'язок між професійним травматизмом і тендовагінітом, бурситом, появою гігром в області суглобів. Зазвичай порожнина виникає в слабкому місці сухожильного каналу або суглобової сумки і з’єднується з порожниною основної капсули. З часом канал може закритися рубцевою тканиною і гігрома стає самостійним утворенням.
За другою теорією, гігрома вважається доброякісною пухлиною, яка зростає з атипових клітин назовні. Спочатку це просто мікроскопічний вузлик, в якому згодом утворюється порожнина. Доказом цього є часте виявлення при пункції кісти атипових клітин в її вмісті. Другий доказ – рецидив гігроми при недбалому видаленні, коли в області суглоба залишаються ділянки стінки капсули.
Третя теорія припускає, що при деяких хворобах, які часто супроводжують гігрому, вироблення синовіальної рідини капсулою суглоба в якийсь момент починає перевищувати здатність капсули її всмоктувати назад. При підвищенні внутрішньосуглобового тиску утворюється випинання, яке згодом стає гігромою.
Причини виникнення гігроми шиї плода зовсім інші. Хвороба утворюється через порушення розвитку лімфатичної системи у внутрішньоутробному періоді (приблизно на 12 тижні). Ця гігрома називається лімфангіомою, вона зростає з лімфатичних судин і не має нічого спільного зі структурами суглобів.
Симптоми
Основний симптом – наявність об'ємного утворення відповідної локалізації. Іноді воно супроводжується болем, особливо сильним, коли зростаюча кіста здавлює розташовані поруч нервові закінчення. Паралельно виникає порушення чутливості шкіри в зоні іннервації відповідного нерва. Біль може викликати і порушення живлення тканин, якщо відбувається здавлювання артерій.
Іноді з'являється порушення рухливості відповідного суглоба. Зазвичай це пов'язано з больовими відчуттями, що виникають при рухах.
Діагностика гігром
Для постановки діагнозу, а також для диференціювання різних видів навколосуглобової патології використовують:
- рентгенографію, яка дозволяє відрізнити гігрому від остеосаркома, гематоми, ліпоми, туберкульозного вогнища остеомієліту;
- комп'ютерну томографію, що дозволяє визначити не тільки структуру пухлини, але і виявити її точне розташування і зв'язок з суглобовими структурами;
- пункційну біопсію, за допомогою якої отримують вміст кісти для аналізу на наявність атипових клітин – це дозволяє відрізнити доброякісний процес від злоякісного. При виявленні в пунктаті гною, казеозних мас, крові діагноз гігроми вважається сумнівним.
Лікування гігроми
Традиційна медична практика показує, що позбутися цього утворення консервативним лікуванням неможливо. І хоча в інтернеті розписуються чудодійні народні методи, як лікувати гігрому на нозі, без операції не обійтись. Можливо, це пов'язано з пухлинною природою утворення, що сприяє рецидиву.
Перед проведенням втручання хворого необхідно підготувати: лікар визначає здатність згортання крові, рівень глюкози та електролітів. За наявності гемофілії та іншої патології крові слід заздалегідь відкоригувати рівень факторів згортання.
Операція зазвичай проводиться під місцевою анестезією. Перед її початком проводять пробу на анестетик, який планують використовувати. Також до операції з профілактичною метою призначається антибіотик широкого спектру дії (зазвичай це цефалоспорини 3-4 покоління).
Розріз проводять так, щоб отримати максимальний доступ до кісти, одночасно пам'ятаючи про те, що поганий розріз – гарантія поганого загоєння. Гігрому виділяють тупим методом, прагнучи не пошкодити її капсулу, ніжку перетинають між двома затискачами, основу або перев'язують, або зашивають. Потім зашивають і саму рану. Видалена гігрома направляється на гістологічне дослідження.
Видалення гігроми на зап'ясті лазером проводиться за тими ж правилами, що і традиційним методом. Різниця лише в тому, що замість звичайного скальпеля використовують лазерний. Це дозволяє знизити крововтрату. Лазерним скальпелем можна видалена в будь-якій локалізації, наприклад гігрома колінного суглоба. Після операції відновлення працездатності настає протягом 2-3 тижнів.
Післяопераційний період
За відсутності запалення в післяопераційній рані шви знімають через 5-7 днів. Якщо рана інфікується, їх можуть зняти раніше для повторної санації рани антисептиками. У цьому випадку відновлення буде тривалішим.
Після видалення гігроми променево-зап'ясткового суглоба пацієнту, чия робота пов'язана з постійним травматизмом цієї ділянки, рекомендують змінити професію. Тільки таким чином можна знизити ймовірність рецидиву до мінімуму. Гігрома стопи у дітей найчастіше викликана плоскостопістю, тому потрібно її своєчасно лікувати. Це дозволить уникнути не тільки рецидиву патології, але і розвитку інших проблем в зрілому віці.
Особливі ситуації
Іноді пацієнт може розчавити гігрому. Раніше її навіть намагалися лікувати саме в такий спосіб і оперували лише в разі рецидиву.
Наслідки гігроми на пальці, що лопнула, зазвичай незначні, адже її вміст стерильний. Тим не менш, пацієнту слід спостерігати за цим місцем. У разі появи ознак запалення або її бурхливого подальшого зростання фахівці нашої клініки dobrobut.com рекомендують негайно звернутися до лікаря.
Гігрома – це радше косметичний дефект, хоча іноді вона може принести багато незручностей. У будь-якому разі лікувати гігрому треба із спеціалістами.
Пов'язані послуги:
Ортопедія та травматологія
Артроскопія
