Лапароскопічна операція для корекції трубно-перітонеального безпліддя (гідросальпінкс, піосальпінкс)

Тубо-перитонеальне безпліддя, що виникає внаслідок таких станів, як гідросальпінкс і піосальпінкс, є однією з найчастіших причин жіночого безпліддя. Через скупчення рідини (гідросальпінкс) або гнійного вмісту (піосальпінкс) маткові труби стають непрохідними, в результаті чого зачаття стає практично неможливим. Спеціалісти медичної мережі "Добробут" проводять комплексне лікування безпліддя, використовуючи найефективніші методи лапароскопічної хірургії, а також допоміжні репродуктивні технології.

Причини гідросальпінкса і піосальпінкса

Гідросальпінкс

Скупчення запального ексудату в матковій трубі може бути викликане такими факторами:

• Запальні захворювання органів малого таза (ВЗОМТ), зокрема, викликані збудниками гонореї і хламідіозу.
• Ендометріоз, при якому тканини ендометрію (внутрішньої оболонки матки) розростаються в маткових трубах.
• Попередні операції на органах малого таза або черевної порожнини, які можуть спричинити утворення спайок.

Піосальпінкс означає наявність гною в матковій трубі, який накопичується в ній внаслідок тяжкої інфекції або хронічного запалення органів малого таза.

Коли необхідна операція

Лікар може рекомендувати оперативне лікування у випадках, коли консервативна терапія неефективна, зокрема:

• діагностована трубна непрохідність, яка є причиною безпліддя і викликає такі симптоми, як хронічна біль в області таза;
• погіршення прогнозу для ЕКЗ (можливостей для імплантації ембріонів), коли ефективність допоміжних репродуктивних технологій знижується через гідросальпінкс;
• розвиток піосальпінкса, що вимагає термінового втручання для запобігання подальшим ускладненням, таким як утворення абсцесів або генералізована інфекція.

Показання та протипоказання до лапароскопічного лікування трубного безпліддя

Показання:

• безпліддя, пов’язане з наявністю гідросальпінкса або піосальпінкса;
• повторювані позаматкові вагітності, пов’язані з патологіями маткових труб;
• стійкі болі в області таза, обумовлені патологічними змінами труб;
• невдалі спроби допоміжної репродукції, безпосередньо пов’язані з трубними факторами.

Протипоказання:

• тяжкі серцево-судинні захворювання з високим ризиком;
• гострі інфекції органів малого таза;
• виражені спайки або деформації, які роблять лапароскопічний доступ небезпечним або неможливим;
• порушення згортання крові.

Підготовка

Перед операцією при гідросальпінксі і піосальпінксі проводиться комплексне обстеження для виявлення можливих протипоказань до лапароскопії, яке включає: оцінку загального стану здоров'я, лабораторні та інструментальні методи дослідження, такі як УЗД, гістеросальпінгографія або МРТ для візуалізації стану маткових труб, тести на інфекції.

На передопераційній консультації з хірургом і анестезіологом обговорюються всі особливості втручання, анестезії, очікуваних результатів і періоду відновлення.

Як проводиться лапароскопічна операція при гідро- і піосальпінксі

Лапароскопічне втручання відноситься до малоінвазивних методів і складається з таких етапів:

1. Анестезія: зазвичай застосовується загальний наркоз.
2. Введення троакарів через невеликі розрізи (зазвичай 5-10 мм) у черевній порожнині, через які потім будуть вводитися хірургічні інструменти.
3. Інсуляція: черевна порожнина надувається вуглекислотним газом, щоб операційна зона була більш видимою і зручною для маніпуляцій.
4. Введення лапароскопа: спеціального приладу, оснащеного камерою для візуалізації органів малого таза.
5. Хірургічна корекція:
   • При гідросальпінксі виконується сальпінгектомія — видалення ураженої труби або сальпінгостомія (створення нового отвору в трубі).
   • При піосальпінксі проводиться дренування абсцесу, а інфікована труба зазвичай видаляється для запобігання рецидиву.
6. Закриття розрізів: інструменти видаляються, а розрізи зашиваються.

Період реабілітації

Відновлення після лапароскопічної хірургії зазвичай відбувається швидше, ніж після відкритої хірургії, а ризик ускладнень менший. 

У перші години після операції пацієнти знаходяться під наглядом медичного персоналу в стаціонарі, після чого їх можуть виписати в той же день або на наступний. Антибіотики та знеболювальні засоби приймаються за призначенням лікаря. 

Легку фізичну активність можна вводити через кілька днів, а більш серйозну активність краще відкласти до повного відновлення. Також призначається контрольний візит для оцінки стану, процесу відновлення і профілактики ускладнень.

Хоча лапароскопічні методи хірургії безпечніші, ніж відкриті операції, можливі ускладнення, такі як інфекція, утворення внутрішньочеревних спайок, пошкодження сусідніх органів.

Лапароскопічна хірургія при гідросальпінксі та піосальпінксі є ефективним методом лікування з мінімальним ризиком ускладнень, що дає можливість впоратися з безпліддям, пов’язаним із трубними факторами.