Ознаки і лікування міоми матки. Як видаляють міому великих розмірів

Ознаки міоми матки. Як видаляють міому великих розмірів

Міома – це доброякісне новоутворення м’язового шару матки. Найчастіше її виявляють у жінок віком старше 30 років. У гінекології прийнята чітка класифікація захворювання, патологія вивчена досконало, успішно проводяться операції, лікарі можуть надати повну інформацію навіть про те, як видаляють міому великих розмірів.

Види міоми матки

При діагностиці лікарі обов’язково уточнюють розмір міомного вузла. Він позначається у сантиметрах чи тижнях. Наприклад, якщо в медичній документації вказано «міома 10 тижнів», то це означає, що розміри матки разом із утворенням відповідають розмірам матки на цьому ж терміні вагітності.

У клініці використовується класифікація міоми за місцем розташування міомного вузла:

Інтерстиціальна (внутрішньом’язова, інтрамуральна). Є найпоширенішим видом патології, може бути діагностована на ранній стадії розвитку. Лікування інтерстиціальної міоми тіла матки проводиться консервативним чи оперативним методом.
Субмукозна (підслизова). Утворення формується під слизовою оболонкою. Чому небезпечна субмукозна міома і що це таке – ці питання висвітлені на сторінках нашого сайту https://dobrobut.com/.
Субсерозна (підочеревинна). Така міома розташовується у безпосередній близькості до листка очеревини, який покриває матку. Причинами субсерозної міоми є порушення гормонального тла жінки, часті пологи, аборти, статеві інфекції.

При дифузній формі міоми чітко обмежений вузол відсутній, але виявляється розростання м’язового шару матки. Міома може бути на широкій основі і на ніжці – властивості таких різновидів патології майже не відрізняються. Остання форма утворення вважається більш небезпечною, адже є постійна небезпека перекручування ніжки міоми чи її відриву з подальшою масивною кровотечею.

Симптоми міоми матки

Нерідко захворювання проходить безсимптомно і діагностується лише під час профілактичного огляду. Типові симптоми патології:

больові відчуття внизу живота з іррадіацією у нижні кінцівки та спину – характерні для періоду між менструаціями;
порушення тривалості менструального циклу;
періодичні кровотечі між менструаціями.

Нерідко буває, що жінка не може завагітніти, їй ставлять діагноз безпліддя, а в ході обстеження з’ясовують, що його причиною є міома матки.

Активний ріст міомного вузла веде до збільшення живота на тлі збереження загальної ваги тіла. Жінка може звернути увагу на з’яву сильних болів після фізичного навантаження чи статевого акту, різкі психоемоційні зміни.

Діагностика захворювання

Досвідчений гінеколог може запідозрити наявність доброякісного утворення матки при огляді пацієнтки на гінекологічному кріслі – матка буде збільшена, при пальпації виявляється її горбкуватість. Важливим є додаткове обстеження – наприклад, ознаки інтрамуральної міоми матки на УЗД будуть помічені вже на початковій стадії росту вузла. Остаточний діагноз може бути поставлений завдяки ультразвуковому дослідженню, після чого лікар призначає лікування. Але може знадобитись і комп’ютерна томографія, яка дозволить зрозуміти, яким є ступінь вираження патології.

Лікування міоми матки

Лікування проводять консервативним та оперативним методами. Вибір конкретного методу здійснюється з урахуванням декількох чинників:

наявності симптомів та їхньої інтенсивності;
розміру пухлини;
ступеня поширення;
локалізації вузла.

Засоби для лікування міоми, які застосовують при консервативному методі:

гормональні препарати для нормалізації менструального циклу;
антибактеріальні і протизапальні засоби (за наявності інфекційних захворювань).

Якщо консервативна терапія неефективна або діагностована міома великого розміру, проводиться порожнинна чи лапароскопічна операція з видалення матки. Показання до такого лікування:

розмір міомного вузла понад 12 тижнів;
надто швидкий ріст утворення;
часті та масивні кровотечі;
інтенсивний біль;
раніше діагностований ендометріоз.

Сучасним методом лікування є емболізація маткових артерій при міомі матки. Її суть полягає у припиненні кровотоку по артеріях, які живлять міомний вузол. Це неінвазивний метод лікування, який проводиться під рентгенологічним контролем і із застосуванням місцевої анестезії. Результати такого лікування – атрофія вузла і зменшення його розмірів. Рецидиви стаються рідко.