Еклампсія у вагітних – причини, симптоми, методи лікування
Гестоз – важке ускладнення вагітності, яке зустрічається у кожної четвертої жінки. За ступенем тяжкості розрізняють: легкий, середньої важкості, важкий гестоз, прееклампсію і еклампсію. Еклампсія у вагітних – загрозливий для життя стан, що без медичної допомоги може стати причиною загибелі майбутньої матері і плоду.
Чому виникає еклампсія
Точних даних про причини появи гестозу немає. Є кілька теорій, які частково його пояснюють. Згідно з першою версією, розвиток гестозу зумовлений генетичними порушеннями адаптації організму жінки до вагітності. Друга свідчить, що першопричиною гестозу є ендокринні порушення. Крім того, велике значення має спадковість. Ризик розвитку цієї патології набагато вищий у тих жінок, в сім'ї яких мати, бабуся або сестра страждали гестозом.
Посилюється ризик еклампсії за наявності недолікованих хронічних інфекції організму, зокрема репродуктивної системи, а також при серйозних проблемах психологічного характеру.
Симптоми еклампсії
Основний клінічний симптом цієї патології – судоми, схожі на епілептичні. Розрізняють еклампсію вагітних (до пологів), породіль (напад в пологах) та післяпологову еклампсію. Необхідно враховувати ряд ознак, які є передвісниками наближення нападу:
- набряки, що розвиваються на ранній стадії гестозу і поступово поширюються зі щиколоток вгору, доходячи до анасарки (рідина просочує все тіло до обличчя і починає виходити у порожнину живота і плеври);
- у 90% жінок після появи набрякового синдрому діагностується стійке підвищення артеріального тиску. Про наявність гестозу говорить зростання систолічного тиску на 30 мм. рт.ст. вище індивідуальної норми, а діастолічного – на 15;
- в аналізі сечі починає визначатися білок – це ознака важкої нефропатії. Судини не утримують протеїни в крові та починають пропускати їх в сечу. Зростання кількості білка говорить про несприятливий перебіг гестозу;
- поступово зменшується кількість виділеної сечі протягом доби (олігурія), досягаючи 400-600 мл; чим менше її виділяється, тим більше ознак тяжкого перебігу хвороби.
Перед судоромним приступом є короткочасний проміжок, який називається прееклампсією. Він характеризується появою таких симптомів:
- тяжкість або біль у потиличній області;
- порушення зору – помутніння, миготіння «мушок» або світлові спалахи, зниження гостроти;
- симптоми диспепсії – нудота, блювання, біль у животі;
- неврологічні порушення у вигляді розладів сну, зниження пам'яті, млявості, апатичності.
Цей етап може тривати від кількох годин до кількох днів. Уважне ставлення до жінки дозволить рано виявити тривожні ознаки і запобігти справжньої еклампсії, яка може виникнути під впливом навіть слабкого подразника – різкого звуку, світлового спалаху, емоційної напруги і т.д.
Судоми – це типова ознака еклампсії. Вони проходять у чотири періоди:
- вступний (30 сек) – відзначаються схожі на тік посмикування окремих груп м'язів обличчя;
- тонічних судом (10-20 с) – жінка вигинається, завмирає, перестає дихати, обличчя її стає синюшно-червоним; це критичний етап, під час якого може настати смерть від крововиливу в мозок;
- клонічних судом (30-90 с, іноді і більше) – хвора починає битися в нападі за відсутності дихання; пульс не визначається, судоми поширюються зверху вниз, захоплюючи всі м'язи тіла; в кінці нападу хвора робить сильний вдих, який часто супроводжується хропінням, і починає дихати;
- закінчення нападу, під час якого з рота виділяється біла або рожевувата за рахунок домішок крові піна, дихання поступово нормалізується, обличчя рожевіє, судоми припиняються.
Після нападу хвора ненадовго засинає, а прокинувшись, нічого не пам'ятає і скаржиться на розбитість та головний біль. Якщо жінка не приходить до тями, то це кома, зумовлена набряком мозку, це несприятлива ознака. Також поганий знак – різке підвищення температури тіла, прискорений пульс при нормальній температурі, мимовільні рухи кінцівками, зниження виділення сечі.
Невідкладна допомога при еклампсії
Основною ознакою еклампсії є судоми, тож невідкладна допомога полягає в забезпеченні безпеки голови жінки. Слід підняти її над твердою поверхнею і утримувати, не даючи пацієнтці нанести собі травми. Не варто намагатися притиснути хвору до ліжка або до підлоги і ні в якому разі не можна що-небудь засовувати їй в рот.Запам’ятайте, що майже до закінчення нападу хвора не дихає, а отже, задихнутися не може. Важливо: за першої можливості необхідно обережно повернути голову жінки набік, а коли закінчиться напад – повернути набік і тіло. «Швидку» для надання допомоги при еклампсії слід викликати якомога раніше.
Лікарі «швидкої» легко визначають цю патологію і можуть ввести пацієнтці один із седативних препаратів (діазепекс, мідазолам), а також сульфат магнію – він у лікуванні еклампсії є препаратом вибору. Він знижує артеріальний тиск, вимиває з м'язових клітин кальцій, сприяючи їхньому розслабленню, а також збільшує кількість сечі. Додатково пацієнтці (якщо вона притомна) для зниження тиску дають таблетку ніфедипіну під язик.
У стаціонарі хворій вводять розчини гідроксиетилкрохмалю, а також білкові препарати. Триває боротьба з набряками і підвищеним тиском. Додатково вводять ліки, що розріджують кров і покращують мікроциркуляцію, вітаміни.
При надходженні жінки в стаціонар у непритомному стані її можуть перевести на апаратне дихання. У всіх випадках еклампсії за життєвими показаннями показане екстрене розродження за допомогою кесаревого розтину. Це дозволяє запобігти подальшому розвитку ускладнень, а також усуває ризик внутрішньоутробного страждання плоду.
Еклампсія – це важке, смертельно небезпечне ускладнення вагітності. Спеціалісти клініки Добробут.ком рекомендують за появи найменших підозр негайно звернутися за допомогою і не відмовлятися від госпіталізації.
Пов'язані послуги:
Невідкладна допомога
147 переглядів
