Ангіоміоліпома правої нирки – що це таке
Ангіоміоліпома (гамартома) – доброякісна пухлина, що складається з кровоносних судин, гладеньком'язових і жирових клітин. Захворюваність ангіоміоліпомою нирки становить 0.3–3%. У жінок пухлина зустрічається в 4 рази частіше. Вроджена (спадкова) ангіоміоліпома обох нирок розвивається в результаті туберозного склерозу. Придбана ангіоміоліпома вражає одну нирку. На частку таких утворень припадає 80-90% всіх випадків захворювання, причому в 80% випадків страждає права нирка. Придбану ангіоміоліпому частіше діагностують у жінок середнього віку. Позаниркова локалізація пухлини зустрічається дуже рідко.
У 80% випадків захворювання протікає безсимптомно і виявляється випадково при проведенні КТ або УЗД нирок. Про те, що таке ангіоміоліпома правої нирки, а також про методи діагностики та лікування патології ви дізнаєтеся з нашої статті.
Симптоми ангіоміоліпоми нирки, діагностика захворювання
Пухлина, зазвичай, розвивається безсимптомно. Лише у 15-20% пацієнтів спостерігаються клінічні ознаки:
- біль в області живота і попереку;
- слабкість;
- гематурія;
- артеріальна гіпертензія;
- пальповані новоутворення.
Чим більше пухлина, тим частіше спостерігається ниркова симптоматика. При розмірі ангіоміоліпоми більше 4 сантиметрів існує ризик ускладнень – крововиливи в тканину пухлини або паранефральну клітковину, швидке зростання, здавлення навколишніх тканин і органів, некроз пухлини.
Діагностика включає УЗД, МРТ або КТ. УЗД і МРТ – безпечні методи дослідження. При ангіоміоліпомі нирки КТ – це стандартне дослідження з використанням рентгенівського випромінювання. Однак слід враховувати, що контрастні речовини, що вводяться для поліпшення візуалізації, можуть викликати алергічну реакцію.
Ангіоміоліпома нирки: лікування
При виявленні пухлини невеликих розмірів і відсутності симптомів рекомендоване динамічне спостереження (КТ і УЗД один раз на рік). Показаннями для операції є больовий синдром, швидкий ріст пухлини, розміри новоутворення більше 4-5 сантиметрів. Багато фахівців вважають доцільним проведення профілактичної селективної емболізації – закупорки кровоносних судин, які живлять ангіоміоліпому. При розмірах пухлини більше 4 сантиметрів дана тактика мінімізує ймовірність кровотечі. Однак слід враховувати ризик розвитку постемболічного синдрому.
Для ангіоміоліпоми не характерна малігнізація (переродження в злоякісну пухлину), тому при виборі методу видалення ангіоміоліпоми нирки пріоритетним є органозберігаюча операція – резекція нирки. Також часткова нефректомія запропонована в якості хірургічного лікування розриву ангіоміоліпоми. При неможливості виконання такої операції роблять радикальну нефректомію (видалення нирки).
Невеликі ангіоміоліпоми нирки лікування не потребують. Однак важливо знати, що пухлини з швидким ростом (чотири і більше сантиметра за рік) і розширені кровоносні судини (аневризми) становлять значний ризик через вірогідність розриву. Також ангіоміоліпома може порушити функцію нирок, що збільшує ймовірність розвитку хронічної ниркової недостатності. Детальніше про лікування хронічної ниркової недостатності читайте на нашому сайті https://dobrobut.com/
Прогноз при ангіоміоліпомі залежить від розмірів пухлини, загального стану здоров'я хворого. Для більшості пацієнтів прогноз сприятливий.
