Щеплення від поліомієліту: навіщо його робити, у якому віці? Як підготуватись та які можливі реакції

Чи варто робити щеплення від поліомієліту і в якому віці 

Щеплення від поліомієліту – єдина можливість захистити дитину від цього вірусного захворювання, наслідки якого можуть призвести до інвалідизації. Найважчим, і, на жаль, не рідкісним проявом поліомієліту є параліч. Хвороба в цьому випадку починається схоже на ГРВІ – одразу з різкого підвищення температури тіла, у дитини з’являються кашель та нежить, можуть виникати проблеми у роботі травної системи. До того ж, за три дні від початку захворювання, виникають скарги на біль у кінцівках та спині. Замість очікуваного одужання прояви хвороби тільки посилюються за рахунок ураження м’язів. Причиною цього є те, що цей вірус здатен ушкоджувати спинний мозок, який відповідає за рухи м’язів. М’язи втрачають контроль з боку мозку, а з ним здатність до скорочень. В найтяжчих випадках можлива навіть зупинка дихання.  Надалі, наслідком захворювання може стати параліч (нерухомість) кінцівок. Кінцівки уражені в дитинстві в подальшому не тільки не здатні до виконання своєї роботи, а відстають в рості. Сучасна медицина не вміє відновлювати їх роботу, бо вірус руйнує клітини спинного мозку, які не здатні до відновлення.

Вакцинація є основним і найбільш ефективним методом профілактики поліомієліту. Не відбувається епідеміологічних спалахів поліомієліту лише завдяки широкому застосуванню протиполіомієлітних вакцин. Проте в багатьох частинах світу і навіть в Україні регулярно трапляються спалахи у тих місцях де вакцина недоступна, або батьки колективно відмовляються від щеплень з якихось переконань. 

Види вакцин від поліомієліту 

У сучасній медицині застосовуються два види вакцин від цього захворювання. Основна відмінність полягає у способові, яким здійснюється введення вакцини в організм дитини: 

• оральна жива вакцина, яка містить ослаблені живі віруси – закрапується в рот, буває від 2-х або 3-х типів вірусу поліомієліту, останні роки вакцину від 3-х типів перестали використовувати, оскільки один з типів вірусу вважається переможеним; 
• інактивована вакцина, яка містить вбиті вірусні частки – вводиться шляхом ін’єкції у м’яз стегна у маленьких і плечовий м’яз у більш дорослих.  

Існує думка, що пероральна вакцина – ефективніша, саме після неї виробляється міцніший імунітет до захворювання. Але деякі лікарі спростовують цю думку – діти часто зригують після перорального введення вакцини, що робить неможливим правильний розрахунок дозування, та й вимоги до її зберігання дуже високі. Також оральна вакцина гірка на смак, містить антибіотик, після її прийому не можна деякий час годувати дитину. 

Відомо, що першу вакцинацію слід обов’язково проводити шляхом ін’єкції, оскільки існують рідкісні випадки, коли імунітет може не справитись із живою вакциною.

З 2026 року в Україні припинено застосування оральної вакцини (крапель) від поліомієліту. 

Тепер усі дози вакцини від поліомієліту є інактивованими, тобто у вигляді ін’єкцій.  

Зазвичай інактивована вакцина проти поліомієліту входить у склад комплексних багатокомпонентних вакцин, які вводяться дітям згідно з національним календарем вакцинації.  

Дорослих, а з 2026 року і старших школярів, зазвичай від поліомієліту не щеплюють, проте, якщо з іншого приводу потрібно ввести вакцину, у складі якої є поліомієліт - це можна зробити, протипоказів немає. 

Підготовка до вакцинації 

Перше щеплення від поліомієліту виконується одночасно з АКДП-вакциною та вакцинацією від гемофільної інфекції і гепатиту B комплексно у віці дитини 2 місяці. Такий вік дитини зумовлений тим, щоб дитина якнайшвидше отримала захист, бо вірус поліомієліту дуже стійкий і може виживати навіть у водопровідній воді. 

Спеціальна підготовка до вакцинації не потрібна. Головна вимога – дитина повинна бути здоровою. Якщо у дитини виникають ознаки гострої хвороби, такі як підвищення температури, нежить, кашель, болі, розлади травлення, то вакцинація переноситься до одужання. Проте, якщо дитина вже має хронічну хворобу, то вакцинація можлива поза періодом загострення. Цей період визначає лікар.  

Тобто, якщо батьки помітили погіршення стану здоров’я дитини, то краще перенести день вакцинації на пізніший термін. Проте, це не заміняє візиту до лікаря, адже дитина можливо потребує дообстеження і навіть лікування. І навпаки, лікар може визначити стан дитини таким, що не вплине на безпеку і ефективність щеплення (як приклад, малюк може не встигнути повністю одужати від легкої ГРВІ, мати неускладнене прорізування зубів). Якщо в малюка є алергічна реакція – про це необхідно повідомити лікаря і можливо також доведеться перенести термін вакцинації. Слід зауважити, що профілактичне застосування антигістамінних препаратів, пробіотиків, препаратів “для імунітету”, гомеопатії, фітотерапії ніяк не вплине ні на переносимість, ні на ефективність вакцини.  

Загалом, перед щепленням необхідно обов’язково пройти обстеження (огляд) у лікаря та отримати дозвіл на вакцинацію. Якщо дитина має хронічну хворобу, то до дозволу варто долучити і відповідного лікаря-фахівця (невролога, кардіохірурга як приклад). 

Графік щеплень від поліомієліту 

Батьки варто знати, в якому віці необхідно здійснювати вакцинацію дитини. Графік щеплень від поліомієліту: 

• 1 вакцинація – у віці 2 місяці; 
• 2 вакцинація – 4 місяці; 
• 3 вакцинація – 6 місяців; 
• бустерна вакцинація (по іншому – ревакцинація) – у віці 18 місяців; 
• наступна ревакцинація  – в 6 років. 

Якщо дитина вакцинується поза графіком (наприклад, причиною перенесення терміну щеплення може стати хвороба малюка), то лікар складе індивідуальний графік вакцинації. В такому випадку наступну пропущену дозу вакцини вводять якнайшвидше, коли дитина не буде мати протипоказів. Якщо пропущено кілька доз вакцини, то застосовується правило: 

• перші три дози робляться не частіше ніж через 1 місяць; 
• четверта не раніше ніж через 6 місяців від третьої; 
• п'ята доза – не раніше ніж через 3 роки від четвертої. 

Якщо вакцинація від поліомієліту виконується безоплатно, то використовуються наявні в комунальних (державних) комплексні вакцини. А якщо потрібна тільки вакцинація від поліомієліту, може бути використана вакцина “Імовакс поліо”. 

Для вакцинації від поліомієліту за кошти батьків використовуються вакцини виробництва ГлаксоСмітКляйн Біолоджікалз С.А., Бельгiя (GSK) або Санофі Пастер С.A., Франція (Sanofi). Це вакцини “Інфанрикс гекса”, “Інфанрикс ІПВ хіб”, “Інфанрикс ІПВ”, “Бустрикс поліо” і “Гексаксим”, “Пентаксим”, “Тетраксим”. Саме такі вакцини пропонує клініка “Добробут”. 

Якщо сталось так, що дорослий не встиг отримати усі 5 доз вакцини від поліомієліту, то коштом держави він вже не може отримати вакцинацію після 18-річного віку, проте закінчити курс вакциною “Бустрикс поліо” за власний кошт є доречним. 

Можливі наслідки вакцинації 

Найчастіше ніякої реакції на щеплення від поліомієліту в дитини немає – вона веде себе як зазвичай, не вередує. Немає істотних обмежень стосовно купання, прогулянок, харчування після вакцинації. Дитина не виділятиме вірус після щеплення і, відповідно, не становить небезпеки навіть для хворих із оточення.  

Оскільки щеплення роблять шляхом ін’єкції, то в місці введення можуть виникнути набряк що не перевищує 5 см і почервоніння, яке не буде перевищувати 10 см в діаметрі. Також протягом 3 діб від щеплення може підвищитись температура. Слід зауважити, що такі прояви будуть імовірніше пов’язані з іншими компонентами комплексної вакцини.  

Поліомієліт – небезпечне інфекційне захворювання, ніяких профілактичних заходів від нього немає, допоможе тільки вчасно проведена вакцинація. Щеплення обов’язкове не тільки в Україні, а і в усьому світі. Чи робити щеплення від поліомієліту? Рішення про вакцинацію батьки ухвалюють разом із лікарем, враховуючи стан здоров’я дитини та актуальні рекомендації. Варто пам’ятати, що вакцинація не становить небезпеки, а вірус поліомієліту може призвести до багатьох проблем.