Атопічний дерматит (АД) — це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, яке проявляється почервонінням, сухістю, висипом та інтенсивним свербежем.
За даними ВООЗ, атопічний дерматит наявний у близько 20% дітей та 10% дорослих у всьому світі і є одним з найпоширеніших хронічних захворювань шкіри.
Захворювання виникає внаслідок взаємодії ряду чинників:
- Випадки хвороби в сім'ї (приблизно у 70% дітей з атопічним дерматитом є дані про наявність атопії (екзема, алергічний риніт чи астма ) у одного чи обох батьків чи старших родичів (бабусі, дідусі).
- Генетичні мутації білка філагрину. Його дефіцит призводить до порушення епідермального шкірного бар'єру, внаслідок чого збільшується втрата рідини через шкіру (вона стає сухою), посилюється її проникність для бактерій, алергенів та інших подразників, змінюється ліпідний склад.
- Дисрегуляція імунної системи: порушення шкірного бар’єру, проникнення алергенів та бактерій, бурхлива відповідь імунної системи і як наслідок виражене запалення та свербіж.
- Змінений мікробіом шкіри — зниження кількості і різноманітності корисних бактерій і часто надмірний ріст патогенних, внаслідок чого пацієнти мають підвищений ризик розвитку бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій шкіри.
А що ж з приводу алергії на продукти харчування?
Дуже поширеною є думка, що атопічний дерматит виникає внаслідок вживання дитиною певних продуктів, але дані досліджень стверджують: харчова алергія НЕ є причиною розвитку атопічного дерматиту. Частіше відбувається зворотній процес: алергени проникають в організм через суху, пошкоджену шкіру — виникає реакція імунної системи - вироблення антитіл до цих алергенів - розвиток харчової алергії - старт атопічного маршу (послідовний розвиток алергічних розладів: харчової алергії, алергічного риніту, алергічного кон’юнктивіту та астми).
Саме тому відновлення шкірного бар'єру і вчасне лікування допомагає зменшити ризик подальшої алергізації.
Тож, якщо у дитини немає чітких симптомів негайної алергії (кропив'янка, набряк, утруднене дихання після їжі) застосування дієт не показано і може бути навіть шкідливим!
Прояви АД
Основними симптомами АД є почервоніння, виражена сухість, лущення шкіри та сильний свербіж, що часто посилюється вночі і порушує сон дитини.
Зовнішній вигляд і локалізація висипу змінюються з віком дитини:
У немовлят та маленьких дітей (до 2 років) висип найчастіше виникає на шкірі голови, обличчя (особливо на щічках), тулубу, зовнішній поверхні ручок та ніжок.
У старших дітей вогнища запалення стають більш локалізованими, висип зазвичай розташовується в ліктьових та підколінних згинах, на шкірі тильної поверхні кистей, зап'ястях, стопах, шиї, ділянці навколо очей та за вухами. Наявні множинні сліди розчухів, вкриті кірочками.
Лікування АД
Атопічний дерматит не можливо «вилікувати раз і назавжди»,але при правильно підібраному і вчасному лікуванні його можна надійно контролювати, досягти стійкої ремісії і значно покращити якість життя дитини і родини.
Лікування підбирається індивідуально (залежно від клінічної стадії захворювання, площі ураженої поверхні тіла, віку, супутніх захворювань та ліків, що приймає пацієнт, тяжкості свербежу, ступеня погіршення якості життя) і має проходити під контролем лікаря.
Щоденний базовий догляд
- Одяг має бути бавовняним або з інших м'яких натуральних тканин. Бажано уникати шерстяного та грубого синтетичного одягу, що подразнює шкіру.
- Прання: використовуйте гіпоалергенні рідкі засоби без ароматизаторів і завжди вмикайте режим додаткового виполіскування.
- Клімат вдома: забезпечте прохолодне та зволожене повітря в приміщенні (перегрівання дитини, та надмірна пітливість сильно подразнює атопічну шкіру).
- Нігті: регулярно підстригайте нігті малюку, щоб мінімізувати пошкодження шкіри при чуханні.
- Купання: купати дитину з АД можна і треба, але дотримуючись певних правил:
- Купайте малюка у теплій воді (32-37°C) протягом 5-10 хвилин;
- Використовуйте м'які очищувальні засоби без мила (синдети) з нейтральним або слабо кислим рН;
- Після купання не тріть шкіру рушником, а ніжно промокніть.
- Зволоження: Користуйтеся правилом 3-х хвилин: протягом 3–5 хвилин після купання, коли шкіра ще залишається злегка вологою нанесіть емолієнт. Це допомагає утримати вологу та покращує ефективність догляду.
Емолієнти — це зволожувальні засоби, які відновлюють захисний бар’єр шкіри, зменшують сухість, подразнення та свербіж. Їх застосування є обов’язковою частиною лікування атопічного дерматиту незалежно від тяжкості захворювання.
У період ремісії емолієнти рекомендується наносити щонайменше 2 рази на добу на всю поверхню тіла. При вираженій сухості шкіри або під час загострення частота нанесення може збільшуватися до 3–4 разів на день.
Для досягнення належного ефекту засіб слід використовувати у достатній кількості. Орієнтовна потреба становить:
- немовлята та діти до 5 років — 250–500 г засобу на тиждень;
- діти старшого віку — 500 г і більше на тиждень;
- підлітки та дорослі — до 600–1000 г на тиждень.
Емолієнт наносять легкими рухами по напрямку росту волосся, не втираючи інтенсивно в шкіру.
Важливо пам’ятати: навіть за відсутності висипу шкіра дитини з атопічним дерматитом потребує щоденного догляду. Регулярне використання емолієнтів дозволяє зменшити кількість загострень та потребу в протизапальних препаратах.
Емолієнти - основа контролю атопічного дерматиту.
Контроль загострень (топічна (місцева) терапія)
Коли починається загострення (шкіра червоніє, свербить, з'являються бляшки), самих лише емолієнтів недостатньо.
Топічні препарати призначаються виключно лікарем (педіатром, дитячим алергологом або дитячим дерматологом)
Для топічної терапії використовується два класи лікарських засобів:
- Топічні кортикостероїди (ТКС) - сучасні гормональні креми та мазі. За умови правильного застосування вони є повністю безпечними та ефективно знімають гостре запалення.
- Топічні інгібітори кальциневрину (ТІК): Препарати, що не містять гормонів, але так само мають виражену протизапальну дію і ефективні для лікування і профілактики загострень АД. Вони незамінні для чутливих ділянок (обличчя, повіки, складки шкіри,зона геніталій).
Примітка: на початку лікування вони можуть викликати легке тимчасове печіння. Ваш лікар порадить як запобігти цьому.
Після зняття гострого запалення може бути застосована так звана проактивна терапія - це сучасний підхід, який полягає в тому щоб не чекати нового загострення, а продовжити застосування лікувального засобу (ТКС або ТІК) після повного загоєння шкіри, за схемою призначеною лікарем, на ті місця, де найчастіше виникає висип. Даний підхід дозволяє значно подовжувати періоди ремісії між загостреннями і краще контролювати хворобу.
Системна терапія
Може бути застосована у важких випадках (відсутність контролю хвороби і її негативний вплив на якість життя дитини, не дивлячись на ретельний щоденний догляд і використання правильно підібраних топічних засобів).
Чого робити НЕ варто?
- Не використовуйте звичайне мило (воно має лужний рН і руйнує ліпідний шар) для очищення шкіри малюка.
- Не давайте дитині антигістамінні (протиалергічні) препарати без призначення лікаря -вони не лікують шкіру і не зменшують свербіж при АД.
- Не використовуйте травʼяні відвари для ванн (ромашка, череда тощо) — вони додатково висушують шкіру та можуть викликати контактну алергію.
Коли варто звернутися до лікаря?
- Висип поширюється.
- Зʼявилися ознаки інфекції (шкіра стала гарячою, зʼявилися гнійнички або жовті кірочки).
- Ваш стандартний догляд не дає результату протягом кількох днів.
- Дитина погано спить через свербіж.
3.4К переглядів
