У світі унікальних дітей

Чому аутистів називають особливими – що вони роблять інакше, ніж інші діти? Як вони живуть і що відчувають? Завдяки історіям з життя, розказаним лікарем, можна зазирнути у світ цих незвичайних дітей, де все по-іншому. Про свій досвід нам розповіла Станіслава Гапонова, дитинолог медичної мережі «Добробут».

Коли займаєшся улюбленою справою

Що відчуває людина, коли в її кабінет щодня приходять діти зі своїми маленькими та великими проблемами? Я досі усвідомлюю, що робота лікаря – це дуже серйозно і страшно. Але я знайшла для себе засіб – весь час навчатися.

Пам’ятаю, як ми з колегами відвідували один психологічний центр, який наразі займається проблемами аутистів. За вікном вже настав вечір, усі були втомлені, але я все ще не могла піти, продовжувала ставити запитання, цікавитися. Мене непомітно товкали, мовляв, час вже… Але я відчувала, що це моя ніша, тому хотіла розібратися в ній до кінця… Зараз я дуже рада, що в ММ «Добробут» працюю з людьми, які також не байдужі до теми аутизму.

На жаль, в Україні до дітей-аутистів поки не проявляють толерантності. Їхні батьки часто бачать страх та агресію з боку оточуючих. Тому коли в «Добробуті» з’являється аутист, ми без слів розуміємо його батьків – найбільше їхнє бажання, щоб дитину не образили, не відштовхнули, а прийняли та допомогли. Для них це найрідніша та найулюбленіша людинка, просто їй у цьому світі доводиться трохи складніше, ніж іншим.

Дуже різні діти

Багато людей найчастіше ставляться до аутистів насторожено і навіть з деяким побоюванням. Щодо лікарів, то ми усвідомлюємо, наскільки складно таким дітям адаптуватися в соціумі. Адже аутизм проявляється по-різному та має ще одну назву: розлад аутистичного спектра (РАС). З одного боку, він може проявлятися такими тяжкими розладами, коли людина залишається майже рослиною – вона не в змозі нічого робити без сторонньої допомоги. У цьому випадку аутиста потрібно навчити обслуговувати себе.

Інший бік РАС проявляється в тому, що в такої людини дуже високий інтелект і певні особливості в комунікації. Такі діти зазвичай дуже талановиті, і їх потрібно просто навчити спілкуватися та правильно вести себе в соціумі.

«Діти з аутизмом можуть жити нормальним життям – це дуже важливо знати».

Як же дізнатися, що в дитини аутизм?

В Україні такий діагноз може поставити лише психіатр. Але існують три загальні ознаки, за якими я та мої колеги розуміють, що в пацієнта, швидше за все (!), аутизм.

1. Порушення соціальної взаємодії:

• Коли малюк не посміхається мамі. Вже з першого місяця життя малюк реагує на появу мами, він посміхається їй, починає гуліти. Така поведінка називається комплексом пожвавлення.
• Коли малюк віком 9 місяців не приваблює маму до гри та не показує їй свої іграшки. До речі, з трьох років спеціаліст проводить тест: дитині дають ляльку та спостерігають, що вона буде з нею робити. Наприклад, гойдати, годувати, одягати. Так ось, аутисти ніколи не стануть грати з лялькою.

2. Порушення комунікації:

• В аутиста немає вказівного жесту. Зазвичай малюки показують пальчиком на предмети. Аутисти ж поступають інакше: вони беруть руку мами і за допомогою неї вказують на щось або ведуть маму до цього предмета, тобто використовують її як указку.
• Діти навіть з дуже високим рівнем інтелекту можуть довго не розмовляти. Тільки якась критична ситуація змушує дитину хоч щось вимовити.

3. Сфера незвичних дуже сильних інтересів:

• Перш за все це стосується дітей з високим рівнем інтелекту. У моїй практиці був випадок, коли малюк 3,5 років детально розказував про динозаврів – коли вони з’явилися, де жили та що їдять. Зазвичай діти не запам’ятовують стільки подробиць та нюансів.
• Завжди тяжко повідомляти батькам, що в їхньої дитини аутизм. Але змовчати ще гірше. Тому що чим раніше батьки звернуться по допомогу психолога, тим швидше можна буде досягти результату в адаптації дитини в соціумі.

«Сенс нашої роботи в ММ «Добробут» з такими дітьми полягає в тому, щоб якомога раніше виявити ознаки аутизму».