Гострий риніт (нежить) у дітей

Гострий риніт - це запалення слизової оболонки носа, що проявляється набряком тканин (найбільше вираженим в області носових раковин) і виробленням великої кількості слизу. Ураження поширюється на обидві половинки носа. 

Риніт (нежить) є одним з найпоширеніших захворювань у дітей і дорослих, оскільки це реакція організму на подразники: віруси або бактерії, несприятливі фактори навколишнього середовища, професійні шкідливості та інші зовнішні алергени. 

Слизова оболонка порожнини носа має власну мікрофлору, тобто певну кількість умовно патогенних мікроорганізмів (стафілококи, стрептококи та ін.), які постійно живуть на слизовій оболонці, не завдаючи їй шкоди. Але у випадку зниження загальної опірності організму, потрапляння патогенних вірусів і бактерій, впливу інших подразливих факторів перш «мирні мікроорганізми» починають активно розмножуватися і, тим самим, викликати запалення слизової оболонки порожнини носа. 

Причини гострого риніту це вірусні або бактеріальні інфекції (грип, аденовірус, рино-синцитіальний вірус, та інші ГРВІ, кір, скарлатина, дифтерія та інші), що впливають на слизову оболонку порожнини носа. 

Симптоми гострого риніту залежать від стадії захворювання: 

• перша стадія триває від декількох годин до 1-2 діб і проявляється відчуттям свербежу та сухості в порожнині носа, чханням, іноді сльозотечею, головним болем, загальним нездужанням, підвищенням температури, зниженням нюху. Слизова оболонка порожнини носа суха, набрякла і червона; 

• у другій стадії з'являються водянисті виділення з носа, ускладнення носового дихання, гнусавість голосу, слизова оболонка волога, набрякла, в носових ходах - водянисто-слизові виділення; 

• у третій стадії носове дихання поліпшується, виділення з носа набувають слизисто-гнійний характер, поступово зменшується їх кількість, слизова оболонка стає менш набряклою, блідне. Одужання настає в середньому через 5-7 днів. 

Риніт розпізнається на підставі перерахованих симптомів, проте в кожному випадку необхідно диференціювати їх від ринітів, які є проявами інфекційного захворювання - грипу, дифтерії, кору, коклюшу, скарлатини та інших. Кожне з інфекційних захворювань має свої симптоми, перебіг і лікування. Об'єктивне дослідження ЛОР-органів (риноскопія - огляд порожнини носа), уточнює стадію риніту. При підозрі на розвиток ускладнень риніту призначається рентгенологічне дослідження придаткових пазух носа. 

• Катаральний риніт - захворювання, що характеризується постійним катаральним (тобто НЕ гнійним) запаленням слизової оболонки порожнини носа. До факторів розвитку відносять велику кількість бактерій слизової оболонки, часті респіраторні вірусні інфекції, зниження імунної системи, високу забрудненість вдихуваного повітря різними видами пилу і продуктами горіння. 
• Алергічний риніт - захворювання, пов'язане з потраплянням алергену (речовини, яка викликає алергічну реакцію) на слизову оболонку порожнини носа. Алергічний риніт може проявлятися сезонно (що пов'язано з цвітінням певних видів рослин) або цілорічно. Алергічний риніт часто поєднується з бронхіальною астмою, алергічним кон'юнктивітом, кропив'янкою та іншими алергічними захворюваннями. Іноді наслідком алергічного риніту стає розвиток поліпів і гіпертрофії нижніх носових раковин. 
• Вазомоторний риніт - це функціональний стан, пов'язаний з порушенням регуляції тонусу судин, що знаходяться під слизовою оболонкою порожнини носа. Вазомоторний риніт часто розвивається у людей з порушеннями нервової, ендокринної та  серцево-судинної систем, частіше в молодому або передклімактеричному віці. 
• Медикаментозний риніт, як випливає з назви, розвивається на тлі прийому лікарських препаратів. Це препарати, що знижують артеріальний тиск, транквілізатори, нейролептики, алкоголь. Особливе місце займають судинозвужувальні краплі в ніс, вони найчастіше викликають медикаментозний риніт. Не рекомендується використовувати судинозвужувальні краплі або спреї в ніс довше 5 днів поспіль, особливо літнім людям і і тим, хто має захворювання серцево-судинної системи, оскільки ці препарати можуть викликати підвищення тиску і збільшення частоти серцевих скорочень (тахікардію). 
• Причинами виникнення атрофічного риніту часто буває нестача вітамінів, залізодефіцитні стани, професійні шкідливості (робота в спекотних, сухих приміщеннях, різні види пилу), генетичні фактори (в таких випадках атрофічний риніт поєднується з атрофічним фарингітом і атрофічним гастритом, що частіше буває у жінок), а також після надмірно радикальних хірургічних втручань на структурах носа. 

Особливо гостро стоїть питання з появою ринітів у дітей від народження до 10 років, оскільки в цьому віці активно формується імунна система і опірність організму вірусам і бактеріям. 

Переважно гострий риніт у дітей супроводжує ГРВІ, тобто є вірусним. Його, як і кашель або підвищення температури, також слід лікувати. 

Особливої уваги вимагає нежить у немовлят, оскільки слизова оболонка у них набрякає швидше, ніж у старших дітей і дорослих, порожнина носа значно вужча (тому швидше і легше перекривається доступ повітря), а надмірне або неправильне використання аспіраторів може навпаки посилити набряк слизової. Окрім того, маленькі діти не вміють сякатися, що ускладнює відходження слизу, а немовлята не вміють дихати ротом, що ускладнює годування, сприяє швидкій втомлюваності. Тому у дітей грудного віку риніт протікає важче в порівнянні з дорослими. Він заважає їм дихати, спати, їсти. Простий на перший погляд нежить може ускладнитись серйозними захворюваннями, найчастіше - гострим середнім отитом, через порушення вентиляції слухової труби, яка з’єднує носоглотку та порожнину середнього вуха. 

Якщо дитина віком до 3 місяців, то хрюкання носом не обов'язково говорить про хворобу дитини. Це може бути проявом фізіологічної нежиті, пов'язаної з формуванням слизової оболонки носа. Проте у поєднанні з погіршенням загального стану дитини, зниженням апетиту і підвищенням температури тіла потребує очного огляду педіатра. 

Для отримання інформації про лікування і запису на прийом, телефонуйте за телефонами контакт-центру ММ «Добробут».