УЗД пілоричного відділу шлунка у дітей

Ультразвукове дослідження пілоричного відділу шлунка — це неінвазивна діагностична техніка, спеціально розроблена для оцінки пілоруса — ділянки, що з'єднує шлунок з дванадцятипалою кишкою (початком тонкого кишечника). Ця область є важливою для регуляції проходження їжі та травних соків. У дітей, особливо новонароджених, можуть виникнути проблеми, такі як гіпертрофічний пілоростеноз, коли мускулатура цього сфінктера аномально потовщена, що призводить до обструкції і викликає блювання та зневоднення. 

Ультразвукове дослідження є переважним діагностичним методом для оцінки цього стану завдяки своїй безпеці, відсутності опромінення і можливості забезпечення візуалізації потрібної якості. У медичній мережі "Добробут" працюють кваліфіковані лікарі з великим досвідом, пропонується комплексний підхід до діагностики та дбайливе ставлення до найменших пацієнтів.

Коли звертатися до лікаря

Батьки необхідно звернутися до лікаря і проведення ультразвукового дослідження пілоричного відділу шлунка, якщо у дитини спостерігаються:

• Раптове блювання: сильне блювання, особливо після годування, може вказувати на пілоростеноз. 
• Ознаки зневоднення: такі симптоми, як зменшення кількості сечі, надмірна спрага, сухість у ротовій порожнині та млявість, особливо на фоні постійного блювання.
• Постійне відчуття голоду або втрата ваги.
• Видиме збільшення живота, що може виникнути внаслідок затримки їжі та газів.
• Дратівливість та плач, особливо під час годування.

Показання та протипоказання

Ультразвукове дослідження пілоричного відділу шлунка у дітей в основному використовується для оцінки станів, що впливають на пілоричний відділ:

• Гіпертрофічний пілоростеноз: це найпоширеніша причина для проведення УЗД пілоричного відділу у немовлят, таке дослідження є кращим діагностичним інструментом для визначення товщини пілоричного м’яза та довжини пілоричного каналу для підтвердження діагнозу.
• Пілороспазм: цей стан передбачає тимчасовий спазм пілоричного м’яза, який може імітувати деякі симптоми пілоростенозу, як-от блювота та труднощі з годуванням, хоча зазвичай менш серйозні. Ультразвукове дослідження допомагає відрізнити пілороспазм від стенозу, показуючи тимчасове потовщення м’язів без значного подовження.
• Моніторинг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ): у деяких випадках ультразвукове дослідження можна використовувати для оцінки пілоричного відділу в контексті симптомів ГЕРХ, щоб підтвердити відсутність анатомічних аномалій, що сприяють рефлюксу.
• Дослідження причин блювання або труднощів з годуванням.

Ультразвукове дослідження пілоричної ділянки шлунка показане для:

• Оцінки стенозу пілоруса: Якщо лікар підозрює гіпертрофічну пілоричну стеноз на основі симптомів, ультразвук може підтвердити діагноз.
• Моніторингу відомих станів: Ухвалення рішень щодо пацієнтів з наявними проблемами, такими як стеноз, з метою оцінки прогресу.
• Оцінювання швидкості спорожнення шлунка: У деяких випадках ультразвук можна використовувати для оцінки того, як добре шлунок звільняється, що може вказувати на подальші проблеми.

Протипоказання для ультразвукового дослідження мінімальні, оскільки процедура безпечна, але інколи складно виконується через вік дитини, або коли вона не може залишатися спокійною під час процедури.

Діагностика необхідності процедури

Щоб підтвердити необхідність УЗД пілоричного відділу шлунка, лікар проводить ретельний огляд та визначити наявність болю, набряків та інших ознак зневоднення або дисфункції шлунково-кишкового тракту, вивчає анамнез для розуміння потенційних причин наявності пілоростенозу, оцінює результати попередніх досліджень, якщо є.

Підготовка до процедури нескладна. Проводиться консультація з батьками, дитину краще одягнути в зручний одяг, який дасть змогу легко отримати доступ до області живота для проведення дослідження. У деяких випадках дитині може знадобитися голодувати кілька годин до обстеження, щоб переконатися, що шлунок порожній, що дозволяє краще візуалізувати пілорус.

Як проводиться процедура

Ультразвукове дослідження пілоричного відділу шлунка у дітей зазвичай займає від 15 до 30 хвилин. 

Під час УЗД дитина буде розташовуватися зручно, зазвичай лежачи на спині. Для полегшення передачі звукових хвиль на живіт наноситься прозорий гель. Лікар УЗД за допомогою портативного датчика огляне пілоричну область і зробить зображення. Після обстеження надається короткий звіт, а повні результати та інтерпретація надсилається спеціалісту, який призначив обстеження.

Записатися на УЗД або консультацію можна через форму на сайті або за телефонами контакт-центру.