Саркома Капоші

Уперше задокументований опис саркоми Капоші датується 1872 роком. В європейських країнах до захворювання більше схильні люди у віковому діапазоні від 50 до 70 років, причому чоловіки хворіють у 2-3 рази частіше за жіночу частину населення.

Саркома Капоші — це злоякісне неопластичне ураження лімфатичних і кровоносних судин м’яких тканин, причому переважно ця патологія поширюється в дермі.

Точно визначити причини виникнення захворювання станом на зараз неможливо, однак існують явні закономірності, через які ймовірність розвитку хвороби зростає, як-от:

Клініка цієї хвороби досить різноманітна і може викликати безліч питань навіть у досвідчених лікарів. Ознаки саркоми Капоші можна поділити на дві основні групи — місцеві і загальні.

Місцевий прояв характеризується виникненням компонентів неоплазії на шкірних покривах і слизових оболонках. Саркома Капоші шкіри проявляється по-різному:

Переважно елементи розташовуються на шкірі, зокрема на нижніх кінцівках (стопах), тильних частинах рук, але може з’явитися будь-де. Саркома Капоші в роті та на інших слизових оболонках виникає значно рідше. При прогресуванні хвороби кількість елементів неоплазії може нараховувати сотні.

Саркома Капоші ділиться на кілька типових стадій.

Початкова ступінь, що виявляється червоними плямами з синюшним або темно-коричневим (бурим) відтінком і гладкою поверхнею. Їхній діаметр варіюється від 1 до 5 см, окремі елементи можуть зливатися у великі плями. Основне місце розташування — кисті і стопи. Суб’єктивно можуть ніяк не проявлятися або ж володіти мізерною симптоматикою (незначною сверблячкою, поколюванням та ін.)

Характеризується появою так званих папул — вузликів розміром в діапазоні від 2 до 10 мм у вигляді сфери або напівсфери. Розташовуються поодинці або ж групуються в скупчення, що за формою нагадують дуги, кільця. Колір — від рожевого до червоного з буро-коричневим відтінком. Також зрідка з плями може утворитися бляшка з горбистою чи рівною поверхнею. На поверхні можуть спостерігатися рогові або папіломатозні розростання.

Найважча стадія, супроводжується появою пухлинних вузлів. Вони м’які або щільні, величиною до 50 мм, по краях можуть бути синюватого або бурого відтінків. Кількість — від одиничних до масивного поширення, аж до рахунку на сотні. Можуть зливатися у великі горбисті новоутворення. Поверхня може покриватися виразками або погано пахнучими виділеннями. З часом може проникати вглиб тканин аж до кісток і вражати їх.

Саркому Капоші прийнято розділяти на 4 клінічних типи:

Розвивається у європейців і жителів країн СНД, переважно у чоловіків старше 50 років. Характеризується ураженням шкіри стоп і кистей, гомілок, відрізняється чітким контуром елементів і симетрією їхніх розташувань. Часто висипанню передує лімфостаз кінцівок, що виявляється набряками і припухлостями в осередках ураження; шкіра в цих місцях зазвичай синюшна. Лімфатичні вузли можуть залучатися до процесу — тоді ураження носить запальний характер. Згодом може утворитися саркома Капоші в порожнині рота, очей, прилеглих м’яких тканинах, внутрішніх органах тощо.

Виникає на тлі терапії захворювань, коли необхідно приймати препарати, що пригнічують функцію імунітету. Найбільш частими причинами є пересадка внутрішніх органів або лікування системних аутоімунних патологій організму. Хвороба агресивніша за ідіопатичну форму, часто її супроводжують великі ураження шкірних покривів, м’яких тканин, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів. При зменшенні дозування провокуючого препарату хвороба може регресувати.

Вражає схильних до цього раку людей, що проживають в центральних районах Африки. Виявляється декількома формами: нодулярна — поява на шкірних покривах бляшок і вузлуватих пухлин; квітуча — переважають осередки грибовидної форми, більш агресивний варіант; інфільтративна — проявляється дуже вираженим проникненням пухлини в м’які тканини, аж до поразки кістки; лімфаденопатична — проникає в лімфатичні вузли і швидко поширюється органами черевної порожнини. Найсприятливішою є нодулярна саркома Капоші, тоді як прогноз при інфільтративному типі гірший за інші підвиди.

Синдром Капоші найбільш поширеного типу. Особливості: розвиток відбувається в більш ранньому віковому діапазоні, в середньому від 37 років. Виявляється переважно на шкірі, у вигляді дрібних плям синьо-блакитного або рожевого відтінків. Активно вражає тверде піднебіння, ніс і верхні кінцівки, нижні ж, навпаки, піддаються раку досить рідко. Часто вогнища пухлини розташовуються в органах черевної порожнини (до 75% випадків).

Лікування проводять за допомогою декількох складових:

• Хіміотерапевтичні препарати: володіють різними механізмами дії, спрямованими на пригнічення росту неоплазії. На жаль, мають велику кількість ускладнень, але часто є єдиним ефективним способом терапії онкології.
• Лікування ВІЛ (якщо його діагностовано) для поліпшення імунного статусу пацієнта.
• Підбір правильних доз імунодепресантів при імуносупресивному варіанті саркоми Капоші.

У разі одиничних пухлинних проявів при всіх типах саркоми Капоші успішно застосовують променеву терапію. Коли ураження обмежені, лікування може складатися з кріотерапії, фотодинамічної терапії, протипухлинної хіміотерапії, а також видалення новоутворень хірургічним шляхом.

При поширеності процесу з багатовогнищевими новоутвореннями вдаються до комбінованої терапії, що може складатися з комбінації методів, як-от хіміопроменевого лікування та протипухлинної терапії.

Профілактика раку не може гарантувати повного його попередження, однак значно знижує ймовірність виникнення патології. Мають значення:

Важливо пам’ятати, що при постановці діагнозу саркома Капоші початкова стадія має найвиразнішу тенденцію до сприятливого результату. Чим раніше буде проведена консультація лікаря-онколога — тим вищі шанси. Бережіть своє здоров’я і зважайте на своєчасну профілактику захворювань.

Автор статті - Задорожна Христина Олегівна

Дата публікації: 10.12.2020

Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?

Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store