Долікарська допомога при гіповолемічному шоку
Гіповолемічний шок – небезпечний стан, що виникає в результаті зменшення обсягу циркулюючої в організмі крові.
Причини гіповолемічного шоку:
- крововтрата;
- опікова хвороба;
- тяжкі алергічні реакції;
- гестози;
- поліурія;
- порушення ендокринного характеру;
- неконтрольований прийом деяких лікарських препаратів;
- масивна втрата рідини (блювота, діарея).
У розвитку гіповолемічного шоку виділяють три фази: дефіцит ОЦК (об'єм циркулюючої крові), стимуляція симпатоадреналової системи, шок.
Причини гіповолемічного шоку
Опіки. Гіповолемії сприяє втрата плазми при великих опіках, обтяжена інтоксикацією продуктами тканинного розпаду.
Захворювання нирок. Причинами гіповолемічного шоку може стати надмірне виведення води та натрію, а також наявність в сечі глюкози, яка «тягне» за собою значний обсяг рідини.
Виведення води кишечником. Мова йде про інфекціії, що супроводжуються профузним проносом. Про невідкладну допомогу при гіповолемічному шоку мова піде далі.
Крововтрата – найбільш часта причина, коли кров виходить у просвіт тканини (органа) або в зовнішнє середовище.
Ступені гіповолемічного шоку:
- перша (легка) – втрата до 15% ОЦК (тиск і дихання в нормі, можлива блідість шкірних покривів, неспокій);
- друга (середньої ваги) – втрата ОЦК від 30 до 40% (АТ падає нижче 100 мм рт. ст, прискорений пульс, блідість шкіри, підвищене потовиділення, виражене занепокоєння);
- третя (важка) – втрата більше 40% (слабий і частий пульс, АТ нижче 70 мм рт.ст, бліда, вкрита потом шкіра, нескладна мова, втрата свідомості).
Докладна інформація про лікування гіповолемічного шоку доступна на сторінках нашого сайту Добробут.ком. Скористайтесь спеціальною формою і запишіться на прийом до потрібного фахівця. У клініці є можливість повного обстеження організму і курсу реабілітації після важких захворювань.
Ознаки гіповолемічного шоку
Явна симптоматика даного стану розвиваються при втрати 10-20% ОЦК. До ранніх ознак гіповолемічного шоку належать:
- спрага;
- занепокоєння, дратівливість;
- бліда шкіра, вкрита липким потом;
- зниження артеріального тиску, прискорене дихання;
- сплутаність свідомості (не завжди).
При відсутності адекватної медичної допомоги стан хворого погіршується, і розвиваються пізні ознаки: різке зниження артеріального тиску, виражена тахікардія, зниження температури, запаморочення, втрата свідомості.
Лікуванням гіповолемічного шоку, як правило, займається лікар реаніматолог у співпраці з вузькими спеціалістами. Терапія спрямована на усунення дихальної та циркуляторної гіпоксії та забезпечення достатнього кровопостачання органів.
Діагностика
Діагноз ставиться після огляду хворого. Обов'язковими дослідженнями є: загальний аналіз крові та сечі. Список додаткових обстежень залежить від патології, що викликала цей стан. Можуть бути призначені КТ або МРТ, рентгенографія, ендоскопічні дослідження.
Терапія гіповолемічного шоку
Гіповолемія вимагає негайного лікування. Хворого, як правило, госпіталізують у відділення реанімації, де буде проведена комплексна терапія, спрямована на відновлення об'єму циркулюючої крові, нормалізацію кровообігу життєво важливих органів (мозок, серце, легені, нирки) і відновлення кислотно-лужного балансу. З цією метою призначається інфузійна терапія, кровозамінювальні препарати, глюкокортикостероїди, седативні. Паралельно здійснюються інгаляції киснем, при необхідності хворого переводять на ШВЛ.
Невідкладна допомога при гіповолемічному шоку до приїзду швидкої:
- У безпритомному стані потерпілого потрібно покласти потерпілого на спину і повернути голову набік (при відсутності ушкоджень шийного відділу хребта);
- підняти ноги на 30 см;
- вкрити ковдрою (щоб уникнути переохолодження).
Клінічні рекомендації по наданню долікарської допомоги при гиповолемічному шоку в дітей ідентичні.
189 переглядів
