Кров під час чищення зубів найчастіше свідчить про запалення ясен, спричинене бактеріальним нальотом. На початковому етапі процес може обмежуватися гінгівітом і бути зворотним. Якщо запалення поширюється на зв’язки та кістку навколо зуба, розвивається пародонтит, який без лікування призводить до рухливості й втрати зубів.
Одноразова поява крові іноді пов’язана з травмуванням твердою щіткою або ниткою. Проте повторна кровоточивість ясен, набряк, неприємний запах, рецесія чи оголення коренів потребують огляду стоматолога. Домашні полоскання можуть тимчасово послабити симптоми, але не видаляють під’ясеневий камінь і не відновлюють втрачену кісткову тканину.
Ціни на повʼязані послуги
Чому ясна починають кровоточити
Найчастіша причина кровоточивості — запальна реакція на зубний наліт. Бактеріальна біоплівка накопичується вздовж ясеневого краю та між зубами. Якщо її регулярно не видаляти, тканини червоніють, набрякають і легко кровоточать під час контакту зі щіткою, ниткою або твердою їжею.
М’який наліт поступово мінералізується та перетворюється на зубний камінь. Його шорстка поверхня утримує нові бактерії, а відкладення під яснами неможливо повністю прибрати звичайною щіткою. У таких випадках домашню гігієну доповнює професійна чистка зубів.
Ситуація, коли кровоточать ясна, також можлива через неправильну техніку чищення, надто жорстку щітку, травмування ниткою, йоржиком, наявністю дефектів пломб, порушеним краєвим приляганням коронок .
На стан тканин можуть впливати куріння, сухість у роті, гормональні зміни, цукровий діабет, дефіцит окремих поживних речовин і вживання препаратів, що впливають на згортання крові.
Коли кров — реакція на щітку, а не хвороба
Одноразова невелика кровотеча може бути наслідком механічної травми. Так трапляється після різкого руху ниткою, використання нової жорсткої щітки або сильного натискання. Якщо ясна мають нормальний колір, не набряклі й надалі не кровоточать, достатньо виправити техніку догляду та поспостерігати за станом.
При запаленні симптом повторюється, навіть якщо щітка м’яка. Додатково виникають почервоніння, набряк, болючість, неприємний запах і наліт біля шийок зубів. Відмова від чищення через страх крові погіршує ситуацію, оскільки біоплівки стає більше. Очищати зуби потрібно регулярно, але без надмірного тиску.
Ознаки, за яких варто записатися до стоматолога:
- кров з’являється щодня або протягом кількох днів;
- ясна почервоніли, набрякли чи стали болючими;
- зберігається неприємний запах або присмак;
- між зубом і яснами виділяється гній;
- зуби здаються довшими через рецесію;
- виникла рухливість або змінився прикус.
Не потрібно чекати появи болю: гінгівіт і ранній пародонтит часто розвиваються без виражених симптомів.
Як відрізнити гінгівіт від пародонтиту
Гінгівіт охоплює лише ясна, а пародонтит пошкоджує тканини, які утримують зуб. При гінгівіті кістка та зв’язковий апарат ще не руйнуються. Після усунення нальоту, корекції гігієни й професійного лікування тканини можуть повністю відновити здоровий стан.
Типові гінгівіт-симптоми — почервоніння, набряк, кровоточивість, дискомфорт під час чищення та неприємний запах. При цьому зуби залишаються без змін і немає рентгенологічних ознак втрати кістки. У такому випадку для усунення запалення фахівець рекомендує лікування гінгівіту.
Відповідь на запитання, що таке пародонтит, полягає в глибині ураження. Це запальне захворювання, за якого руйнуються зв’язки між зубом і навколишніми тканинами та поступово зменшується рівень альвеолярної кістки. В цей час між зубом і яснами утворюються пародонтальні кишені, де накопичуються бактерії та камінь.
Що ще можна повністю вилікувати
Якщо вчасно видалити причину запалення та підтримувати якісну гігієну, гінгівіт можна повністю усунути. Пародонтит є хронічним захворюванням: втрачені тканини не завжди повертаються до початкового стану, але процес можна зупинити або стабілізувати.
Тому те, як лікується пародонтит, залежить від глибини кишень, активності запалення та обсягу втрати кістки. Основою терапії є видалення над- і під’ясеневих відкладень, очищення та полірування поверхонь коренів, корекція домашньої гігієни та регулярний контроль. За показаннями застосовують хірургічні або регенеративні методики.
Які ознаки говорять, що наявні ураження кісткової тканини ?
Про можливе ураження опорних тканин свідчать пародонтальні кишені, рецесія, рухливість зубів і зміна їхнього положення. Також можуть з’являтися проміжки між зубами, гнійні виділення, дискомфорт при жуванні та зміна звичного змикання щелеп.
Характерні пародонтит-симптоми не завжди відповідають ступеню руйнування. У курців ясна можуть кровоточити менше через вплив нікотину на судини, хоча захворювання продовжує прогресувати. Тому стан кістки визначають не за зовнішнім виглядом, а за результатами зондування та рентгенологічної діагностики.
Стадії пародонтиту і чим він відрізняється від пародонтозу
Стадію пародонтиту визначають за втратою прикріплення та кістки, глибиною пародонтальних кишень, рухливістю зубів . На ранній стадії при хронічному перебігу захворювання симптоматика майже відсутня , тоді як у важких випадках виникає запалення та припухлість ясен , наявні глибокі пародонтальні кишені, відмічається значна резорбція кістки, можлива патологічна рухомість і ризик втрати зубів.
Умовно розвиток захворювання супроводжують:
- рання втрата прикріплення періодонтальної зв'язки без вираженої рухомості;
- поглиблення кишень і помітна рецесія;
- виражена втрата кістки та зміщення зубів;
- порушення жування і високий ризик втрати зубів.
Пояснюючи, чим відрізняється пародонтит від пародонтозу, важливо врахувати сучасну термінологію. Пародонтит є запальним захворюванням, пов’язаним із бактеріальною біоплівкою та імунною реакцією організму. Назву «пародонтоз» раніше використовували для опису не запальних дистрофічних змін, але в сучасній міжнародній класифікації цей термін практично не застосовують.
Як стоматолог підтверджує діагноз
У Dobrobut Dental Clinic діагноз встановлюють за результатами огляду, рентгенологічного дослідження , фотодіагностики , заповнення пародонтальної карти . Лікар оцінює наявність нальоту й твердих зубних відкладень, колір тканин, рецесії, рухомість зубів, наявність гною та характер змикання щелеп.
Зондування пародонтальних кишень дає змогу виміряти глибину між краєм ясен та дном пародонтальної кишені та виявити кровоточивість. Показники записують у пародонтальну карту, щоб оцінити стан біля кожного зуба та надалі контролювати та порівнювати результати лікування.
Комп'ютерна томографія щелеп, прицільні рентгенологічні знімки показують рівень кісткової тканини та наявність інших запальних процесів . Лікар-пародонтолог порівнює клінічні та рентгенологічні дані, враховує вік, куріння, наявність супутніх хвороб і швидкість прогресування змін та встановлює діагноз.
Після обстеження фахівець узгоджує план лікування пародонтиту. Зазвичай спочатку усуває бактеріальні відкладення та навчає пацієнта домашнього догляду, а потім повторно оцінює кишені й кровоточивість.
При глибоких кишенях застосовують кюретаж відкритий та закритий. Певну методику обирає пародонтолог після діагностики, а не лише за наявністю крові під час чищення.
За показаннями до плану може входити вектор-терапія як один з методів полірування поверхонь коренів на етапі підтримуючої терапії.
Що робити до візиту і чого не варто
До консультації продовжуйте чистити зуби двічі на день м’якою щіткою. Рухи мають бути контрольованими, без сильного горизонтального тертя. Міжзубні проміжки очищайте ниткою або йоржиками відповідного розміру. Якщо правильна гігієна спричиняє невелику кровоточивість, не припиняйте її повністю.
До візиту можна:
- користуватися фторвмісною пастою без грубих абразивів;
- очищати язик і міжзубні проміжки;
- відмовитися від куріння або зменшити його;
- записати, коли з’являється кров і які препарати ви приймаєте;
- контролювати рівень глюкози при цукровому діабеті.
Не починайте самостійно пити антибіотики та не наносьте на ясна спирт, перекись або інші концентровані розчини. Антисептичні ополіскувачі не призначені для безконтрольного тривалого використання. Вони не видаляють камінь і не замінюють механічного очищення.

