Збільшені лімфовузли під нижньою щелепою найчастіше реагують на інфекцію поруч: хворий зуб, запалені ясна, ангіну, тонзиліт або ГРВІ. Стоматологічну причину можна запідозрити, якщо одночасно болить певний зуб, є набряк ясен, дискомфорт при жуванні чи прорізується «вісімка». Якщо лімфатичний вузол швидко росте, твердий, нерухомий, залишається після одужання, потрібен огляд лікаря. Гріти, масажувати й самостійно лікувати його антибіотиками не слід.
Як працюють підщелепні лімфовузли
Лімфовузли під щелепою — частина імунної системи. Вони фільтрують лімфу від тканин нижньої частини обличчя, губ, язика, дна ротової порожнини, ясен і частини зубів. Коли поруч виникає запалення, в них збільшується кількість імунних клітин. Через це вузли тимчасово стають більшими й іноді болючими.
Реактивний вузол частіше м’який або еластичний, рухається під пальцями та може бути чутливим. Після усунення причини він поступово зменшується до фізіологічного розміру. Підщелепний лімфаденіт часто супроводжується вираженим болем, почервонінням шкіри, підвищенням температури тіла, іноді нагноєнням.
Стоматологічні причини: карієс, пульпіт, захворювання ясен, утруднене прорізування зуба мудрості
Звичайний карієс, який локалізується лише в емалі, рідко викликає помітну реакцію з боку лімфатичної системи. Ризик зростає, коли бактерії досягають пульпи та тканин біля кореня, формується періодонтит або абсцес. Тоді можуть з’явитися пульсуючий біль, чутливість до гарячого, біль при жуванні, набряк ясен чи щоки.
Ще одна причина — пародонтит. Скупчення бактерій у глибоких пародонтальних кишенях спричиняє запалення тканин навколо зубів і призводить до лімфаденіту. В такому разі знадобиться лікування пародонтиту.
На стоматологічну причину вказує:
- локальний зубний біль або відчуття, що один зуб став «вищим»;
- набряк, почервоніння чи гнійник на яснах;
- біль під час жування, на гаряче або холодне;
- частково прорізаний зуб мудрості з капюшоном, який болить;
- припухлість щоки або обмежене відкривання рота.
За таких ознак потрібна консультація стоматолога і лікування карієсу або лікування пульпіту. Зазвичай сам вузол не потребує терапії. Головне — усунути первинний осередок інфекції.
Інші причини: ЛОР-інфекції, віруси, системні стани
Лімфовузли на шиї та під щелепою часто збільшуються при фарингіті, ангіні, тонзиліті, отиті, запаленні слинних залоз і вірусних інфекціях. При ГРВІ зазвичай є нежить, кашель, біль у горлі, ломота або температура.
Якщо запалилися лімфовузли, лікар оцінює не лише їх розмір, а й болючість, рухливість, симптоми та тривалість змін.
Рідше причиною стають специфічні інфекції, аутоімунні захворювання, реакції на ліки або онкологічні процеси. Тому збільшені лімфовузли на шиї без очевидної застуди чи стоматологічної проблеми потребують оцінки сімейного лікаря. Особливо важливі тривале збереження ущільнення, його збільшення, твердість і поява вузлів у кількох ділянках тіла.
Як зрозуміти, що справа саме в зубі
Якщо болить лімфовузол, можливо є зубний біль, набряк ясен або біль при жуванні. Однобічна реакція лімфатичного вузла разом із явним осередком у роті робить стоматологічну причину ймовірнішою, але не доводить її.
Під час візиту лікар оглядає зуби та ясна, перевіряє на предмет наявності запальних процесів. За показаннями виконує прицільний або панорамний знімок. Якщо в ротовій порожнині немає осередку інфекції, стоматолог скерує до сімейного лікаря чи отоларинголога.
У мережі стоматологічних клінік DDC (Dobrobut Dental Clinic) застосовують комплексний підхід до діагностики та лікування. Залежно від виявленої причини до роботи можуть долучатися стоматолог-терапевт, хірург, пародонтолог, ендодонтист, ортопед та інші спеціалісти.
Що робити: до якого лікаря йти і які обстеження потрібні
Тактика залежить від супутніх симптомів. При болю в порожнині рота спочатку зверніться до стоматолога. При болю в горлі або у вусі, нежиті, кашлі — до сімейного лікаря або ЛОРа. Якщо причина незрозуміла, почніть із сімейного лікаря.
Під час консультації лікар може провести:
- огляд ротової порожнини, горла, вух і шкіри голови;
- пальпацію вузлів;
- стоматологічний знімок;
- загальний аналіз крові та інші аналізи за клінічними показаннями;
- ультразвукове дослідження, якщо вузол довго не зменшується або має підозрілі ознаки;
- консультацію профільного спеціаліста, а іноді пункцію чи біопсію.
Обсяг обстежень визначає безпосередньо лікар: робити одразу всі аналізи й КТ «про всяк випадок» не потрібно.
Чого не можна робити при збільшених лімфовузлах
Не прогрівайте ділянку грілкою, гарячою сіллю чи компресами. Не масажуйте, не розминайте ущільнення. Такі дії не усувають причину й можуть посилити запалення. Не призначайте собі самостійно антибіотики. Вони не допомагають при вірусній інфекції та можуть тимчасово спотворити симптоми. До огляду достатньо дотримуватись питного режиму та дозволяється вживати знеболювальне за інструкцією. Але якщо спостерігається утруднене дихання чи ковтання, швидке збільшення набряку, висока температура чи різке погіршення стану, терміново звертайтеся по допомогу.

