Рак стравоходу

Рак стравоходу — новоутворення злоякісної форми, розвивається з клітин різних шарів стінки стравоходу. Може виникнути в будь-якому віці, але частіше його діагностують в осіб чоловічої статі після 60 років. Переважно процес локалізується в нижньому і середньому відділах стравоходу. Серед інших онкологічних патологій займає 5-7%. Найчастіше трапляються 2 види — аденокарцинома і плоскоклітинна карцинома. За відсутності лікування відбувається зростання пухлини і її розростання в сусідні органи: бронхи, трахею, аорту, перикард.

На сьогодні причини, через які розвивається рак стравоходу, не вивчені повністю. Має значення вплив на слизову стравоходу різних дратівливих агентів: термічних, механічних, хімічних. Внаслідок цього спочатку виникає езофагіт, а потім клітини починають ділитися більш інтенсивно, відбувається злоякісне переродження тканин і розвивається рак.

На початковій стадії хвороба має безсимптомний перебіг.

Якщо розвивається рак стравоходу, перші симптоми з’являються у разі збільшення пухлини в розмірі. Новоутворення розростається і звужує стравохід, пацієнту стає важко ковтати тверду їжу — розвивається дисфагія. Виникає відчуття, що їжа не проходить і її необхідно запити водою. Багато людей не реагує на даний симптом, вважаючи його тимчасовим явищем. Але якщо піти на обстеження саме в цей період, у плані лікування з’явиться гарний прогноз. За кілька тижнів виникають проблеми при ковтанні вже м’якої їжі, а також слини і рідини.

Якщо ви запідозрили рак стравоходу, ознаки захворювання можуть мати і досить загальний характер. До таких відносять:

Комплекс перерахованих ознак — це привід звернутися до лікаря-онколога, який призначить всебічне обстеження організму, щоб встановити правильний діагноз.

Рак стравоходу може метастазувати до найближчих і віддалених органів, причому іноді дуже рано. Цей процес проявляє себе через різні специфічні симптоми. У разі поширення на гортань і трахею виникає постійний кашель, що не піддається лікуванню. Метастазування в легені може викликати задишку. При поширенні пухлини в мозок плутається свідомість, можливий головний біль, судоми. Метастази раку стравоходу в кишечник проявляються кров’ю в блювотних масах, випорожненнях, залізодефіцитною анемією.

На більш пізніх стадіях можливе повне блокування стравоходу. Ковтати стає практично неможливо, внаслідок чого в ротовій порожнині постійно накопичуються виділення. Через неможливість харчуватися в пацієнта розвивається виснаження.

Стадіювання дозволяє визначити поширеність пухлини в організмі пацієнта. Це важливо для визначення тактики лікування. При даній патології розрізняють від 0 до IV стадії:

Процес розташований в межах епітелію. Гістологічне дослідження дозволяє виявити виражену дисплазію. Клінічно протікає безсимптомно.

Неоплазія невеликого розміру, з чітко обмеженими контурами, проростає в слизову оболонку. На цьому етапі просвіт стравоходу ще практично не звужений, тому проходження їжі не утруднене. Може виникнути необхідність запивати тверду їжу водою. Метастазів немає.

Неоплазма проростає в м’язову оболонку, але не поширюється за межі стінки стравоходу. Порушується прохідність стравоходу, виникають проблеми з харчуванням, тому хворі переходять на напіврідку пюреподібну їжу. Виникають метастази, що вражають регіонарні лімфовузли (частіше поодинокі).

Циркулярне ураження органу пухлиною, відбувається проростання всієї його стінки. Стравохідний канал сильно звужується, тому важке навіть проковтування рідин. Новоутворення вже не локалізоване виключно в стравоході. Множинні метастази поширюються по регіонарних лімфатичних вузлах.

Проростання процесу в усі оболонки стінки органу, пухлина виходить за його межі. Є метастазування у віддалені органи, регіональні лімфовузли у вигляді нерухомих метастатичних скупчень. Повне порушення прохідності стравоходу. Якщо діагностується рак стравоходу 4 стадія, прогноз для життя несприятливий.

Найчастіше спостерігаються дві форми пухлини стравоходу. Назва їх походить від клітин, які дали старт злоякісного росту:

• Плоскоклітинний рак: процес вражає плоскі клітини слизової оболонки стравоходу. Найбільш часта локалізація — у верхній і середній частині органу. Також має назву "епідермоїдна карцинома".
• Аденокарцинома: відбувається ураження залозистих клітин, що містяться в слизовій оболонці і продукують слиз. Найбільш часте розташування — нижня частина стравоходу, ближче до шлунку.

У разі підозри на пухлину стравоходу передусім проводять гастроскопію. Лікар спеціальним ендоскопічним обладнанням проводить огляд слизової оболонки стравоходу й інших прилеглих органів (шлунок, дванадцятипала кишка). Якщо виявляють підозрілі ділянки, то беруть біопсію — частинку тканини для гістологічного дослідження. Під час гастроскопії можна провести ендоскопічне УЗД. Обстеження дає змогу розглянути шари стравохідної стінки та регіональні лімфовузли і визначити поширення новоутворення. Це важливо при визначенні терапевтичної тактики.

Підтвердити діагноз можна за допомогою радіологічних досліджень. Найчастіше проводиться КТ черевної та грудної порожнин. Якщо потрібно, призначають рентгенографію з контрастуванням барієм. Пацієнт випиває перед дослідженням спеціальну рідину, потім роблять знімки. Може виникнути необхідність у проведенні бронхоскопії.

При дослідженні зразка тканини, отриманої при гастроскопії, встановлюють гістологічний тип новоутворення (аденокарцинома, плоскоклітинний рак). Завершивши комплексне обстеження, онколог формує діагноз. Після проведення операції, патогістолог обов’язково досліджує видалену пухлину і лімфовузли.

Тактика лікування залежить від локалізації новоутворення та його поширеності. Може проводитися оперативне або комбіноване лікування: поєднання променевого методу, хіміотерапії і хірургічного втручання. Хіміотерапію як монотерапію майже не використовують, лише в складі комплексного лікування.

При пухлині в нижній або середній частині стравоходу проводять хірургічне втручання. Перевага даного методу — відновлення просвіту органа. При операції стравохід видаляють повністю або проводять його резекцію з подальшою реконструкцією. Для того, щоб відновити безперервність травного тракту, проводять пластику органу, для якої використовують шлунок, ободову кишку.

Хіміотерапію і променеву терапію використовують як доповнення до оперативного лікування. Проводять їх перед плановим хірургічним втручанням. Дані методи дають змогу зменшити пухлину і поліпшити віддалені результати операції.

Паліативний метод показаний при запущеному процесі для тимчасового полегшення стану. З цією метою використовують такі варіанти:

У порівнянні з іншими онкологічними процесами, рак стравоходу має повільний розвиток. Найчастіше пацієнт звертається до лікарні при запущеному процесі, оскільки на ранніх стадіях патології немає явних специфічних симптомів. При наявності метастазів немає сенсу проводити операцію, тому в такому разі призначають променеву терапію.

Успішність терапевтичних заходів безпосередньо залежить від поширеності та швидкості розростання пухлини, наявності супутніх захворювань, метастазування і загального стану хворого.

Метод первинної профілактики — уважне спостереження за пацієнтами, що перебувають в групі ризику. Онконастороженість у лікарів поліклінік відіграє ключову роль, надто під час огляду осіб, які страждають синдромом Баррета, хронічним езофагітом, ахалазією кардії. Хвороба частіше розвивається у людей похилого віку. Тож якщо виникли будь-які симптоми, які вказують на дану патологію, необхідно провести ретельне діагностичне обстеження. Рання постановка діагнозу дає змогу збільшити ефективність лікування патології.

Автор статті - Задорожна Христина Олегівна

Дата публікації: 11.06.2020

Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?

Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store