Міфи про варикозну хворобу. Міф 1: саме минеться

Міфи про варикозну хворобу. Міф перший: так минеться.

Варикозна хвороба відома багатьом. Вона створює істотний дискомфорт, погіршує якість життя, а іноді й спотворює зовнішність людини. Але, незважаючи на те, що підходи до лікування цієї недуги удосконалюються щороку, безліч помилкових думок про варикозну хворобу виникають у людей і залишаються незмінними упродовж десятиліть. Давайте розглянемо найпоширеніші міфи від пацієнтів про варикоз, які заважають вчасно звернутися по допомогу до фахівця.

Міф перший. "Може, так минеться"?

Мабуть, немає жодного пацієнта на прийомі флеболога, який не плекав би надії на самозцілення. І також не буває людей, чиї оптимістичні сподівання не розтанули б згодом. Так, насправді, це захворювання може тривалий час не турбувати, проявляючись тільки естетичними недоліками через розширені вени на ногах.

Чому не варто довіряти цьому міфу?

Незважаючи на той факт, що на початковому етапі варикозної хвороби тривалий час скарги мінімальні, а прояви мають характер косметичного дефекту, одного разу з'явившись, варикозні вени ніколи не зникають самостійно. Іноді вони можуть зменшитися після пологів, якщо з'явилися під час вагітності. Але навіть у цьому випадку розширені вени усього лише стануть менш помітними, тоді як саме захворювання проявлятиметься іншими скаргами.

На початковій стадії, коли захворювання характерне лише наявністю розширених капілярів і судин шкіри, ці зміни з часом прогресують, таких судин стає більше, і вони збільшуються за розмірами. Швидкість розвитку таких змін у всіх пацієнтів індивідуальна і залежить від безлічі причин, наприклад, наявності чинників ризику.

Флебологи часто порівнюють варикозні вени з повітряною кулькою. Якщо її надути, а після того здути, вона вже не поверне колишньої форми. Такі самі зміни у стінках вен відбуваються і при варикозній хворобі на тлі механічного ушкодження – розтягування. Варикозні вени не лише ніколи не набудуть своєї первинної форми, а і згодом тільки збільшуватимуться.

Причини варикозної хвороби

Головною причиною цього захворювання є спадкова схильність, яка не обов'язково має проявитися у другому поколінні, а може передатися від бабусь, прабабусь тощо. Причому у спадок переходить не власне захворювання, а схильність до так званої слабкості венозної стінки. Якщо говорити мовою медиків – певний дефект розвитку одного з видів сполучної тканини, або одного з видів білку – колагену, з якого складається стінка венозної судини і який відповідає за її міцність і стійкість її до різних навантажень. Окрім стінки вен, колаген є також у складі сполучної тканини шкіри, кісток, сухожиль, хрящів. Тому у хворого на варикоз часто можна також діагностувати артрит, артроз, грижі, остеохондроз і геморой. Усі ці недуги мають спільну причину розвитку.

Спадковість є не єдиною причиною захворювання. Враховуючи, що людина – це єдина тварина, здібна до прямоходіння, то й найбільше навантаження, звісно, припадає на її ноги. Цю вагу витримують зв'язки, суглоби і судини, особливо вени, оскільки у вертикальному положенні потрібні додаткові механізми, покликані забезпечити зворотний рух крові до серця проти сили тяжіння.

Чинники ризику

У зв'язку зі сказаним раніше, до провокувальних чинників, що призводять до розвитку і прогресування варикозної хвороби, можна віднести будь-які стани, що збільшують і так велике навантаження на вени ніг. Найбільш значимі серед них – це тривалі статичні навантаження, скажімо, у людей, чиї професії пов'язані з тривалим перебуванням на ногах. Або, навпаки, із сидінням у малорухомому стані. Це такі професії, як вчитель, перукар, хірург, продавець, водій, програміст, бухгалтер, офісний працівник. Також варикоз може розвиватися у людей, зайнятих тяжкою фізичною працею, наприклад, вантажників.

До найбільш поширених чинників ризику розвитку варикозної хвороби відносять вагітність і пологи. У цей період життя жінки поєднуються кілька негативних чинників: гормональні зміни, що безпосередньо впливають на еластичність стінки вен та на їхній тонус, а також механічні перешкоди відтоку крові по венах із нижніх кінцівок до серця внаслідок передавлювання плодом (який зростає) великих судин у черевній порожнині. Як результат дії цих чинників, вени ніг починають отримувати підвищене навантаження через зростання тиску в них. При цьому стінка вени, втративши свою еластичність, не може впоратися із підвищеним тиском і розтягується.

Також одним зі значимих чинників ризику проявів варикозної хвороби у жінок є різні гормональні дисбаланси. Необхідно підкреслити, що жіночі статеві гормони мають безпосередній вплив на стінку вен і систему згортання крові як у нормі при циклічних коливаннях, так і за різних гінекологічних захворювань. А це може обтяжувати перебіг недуги і викликати розвиток ускладнень. Такий само яскраво виражений провокативний вплив спричиняє і прийом гормональних протизаплідних препаратів.

Надзвичайно важливим чинником розвитку варикозу вен є зайва вага.

Часто варикоз розвивається у професійних спортсменів через постійні значні навантаження. Можна відзначити варикоз і як наслідок інших захворювань, у тому числі після тромбозу глибоких вен, при серцевій недостатності, ревматизмі, онкозахворюваннях, після перенесених травм ніг. Варикозний синдром може розвиватися і при різних вроджених аномаліях, а також вадах розвитку судин.

Отже, якщо у вас з'явилися ознаки варикозної хвороби, вони тільки прогресуватимуть, але ніколи самостійно не минуть. Тоді як чинники ризику і несприятливі обставини невідворотно сприятимуть прогресуванню недуги. Тому по допомогу до фахівців необхідно звертатися якомога раніше, за перших же підозр.

Продовження:
Міфи про варикозну хворобу. Міф 2: із варикозом можна співіснувати усе життя
Міфи про варикозну хворобу. Міф 3: варикоз лікується тільки хірургічно