Цервіцити – що це таке. Причини, симптоми, діагностика, лікування

Цервіцити – що це таке. Симптоми, лікування

Цервіцитом називають запальний процес, що розвинувся у шийці матки – у її піхвовому відділі. Лікування гострого цервіциту і його хронічної форми потребує часу та зусиль. Патологія спричиняє не лише фізичні, але й психологічні страждання, адже не дозволяє вести повноцінне статеве життя.

Шийка матки – це своєрідний бар’єр на шляху мікроорганізмів, які намагаються проникнути в порожнину матки. Бар’єрну функцію забезпечують:

• вузькість цервікального каналу;
• специфічний корок із слизу;
• секрет, який має захисні властивості.

У той же час шийка матки сама може страждати від запального процесу. Він здатний охопити:

• слизову оболонку, яка вистилає канал шийки матки – така патологія називається ендоцервіцит;
• поверхню частини шийки, яка виступає у піхву – це екзоцервіцит.

Безпосередньою причиною виникнення цервіциту є мікрофлора:

• гонококи (через них розвиваються ознаки вираженого цервіциту);
• стафілококи;
• стрептококи;
• бліда трепонема;
• амеби;
• трихомонади;
• віруси.

Інфекція потрапляє у тканини шийки з током крові чи лімфи, контактним шляхом із сусідньої прямої кишки чи при статевому контакті.

Певні чинники прискорюють розвиток цервіциту:

• травми шийки матки – в пологах, під час діагностичного чи лікувального вишкрібання, при абортах;
• вік (інволютивні зміни – причини атрофічного цервіциту);
• новоутворення та післяопераційні рубцювання;
• погіршення загального імунітету.

Захворювання найчастіше розвивається у поєднанні із запальними патологіями піхви, зовнішніх статевих органів, бартолінових залоз, з псевдоерозією шийки матки та її виворотом (патологія називається ектропіон).

Симптоми вірусного цервіциту та інших його різновидів

Цервіцит буває:

• за перебігом – гострий та хронічний;
• за характером враження – осередковий та дифузний.

Найпоказовіші симптоми гострого цервіциту:

• виділення з піхви слизового, гнійного чи змішаного характеру;
• рідше – тупий ниючий біль внизу живота.

Це базові ознаки цього захворювання, є певні нюанси у різних видів цервіциту:

• місцеві симптоми вірусного цервіциту можуть супроводжуватись ознаками інтоксикації організму;
• початок гонорейного цервіциту – раптовий, перебіг – гострий, чітко маніфестуються виділення та болі;
• при хламідійному перебігові ознаки не такі виражені;
• у випадку герпетичної інфекції цервіциту шийка матки стає червона, пухка, на ній з’являються маленькі виразки;
• для трихомонадного цервіциту характерними є дрібні крововиливи;
• актиноміцетний цервіцит характеризується симптомом «жовтої зернистої плями»;
• при цервіциті, викликаному вірусом папіломи людини, утворюються кондиломи та виразки.

Якщо цервіцит не лікувати, він переходить у хронічну форму. При цьому виділення стають у вигляді мутного слизу, піхвова частина шийки матки покривається псевдоерозіями. Далі розвиваються інфільтрати (ущільнення тканин), часто – кісти (порожнини з рідким вмістом).

Часто при хронічному перебігові це захворювання поєднується з псевдоерозією шийки матки – таку патологію називають хронічний цервіцит з цервікальною ектопією шийки матки.

Цервіцит потребує пильної уваги, він може стати причиною:

• утворення поліпів шийки матки;
• її ерозії;
• запальних процесів у верхніх відділах статевих шляхів;
• переривання вагітності на ранніх термінах;
• передчасної пологової діяльності.

Лікар повинен відповісти пацієнтці на питання «цервіцити – що це таке», розповісти, як лікуватись, а також попередити про загрозу для вагітності.

Діагностика цервіциту

У ряді випадків цервіцит здатний перебігати без будь-якої клінічної картини – це так звана стерта форма цервіциту. У цьому випадку він є випадковою діагностичною знахідкою.

Діагноз неважко поставити на основі гінекологічного огляду. Лікар констатує набряклість, почервоніння, крововиливи у тканини піхвової частини шийки матки та інші вище описані ознаки цервіциту залежно від його походження.

Більше інформації можна отримати при використанні таких методів діагностики:

• кольпоскопія – під час неї є можливість оглянути внутрішню частину шийки матки;
• мікроскопія мазка, який взяли із шийки матки. Стан мазка при гострому та хронічному процесі відрізняється – у першому випадку виявляється багато лейкоцитів, у другому – епітеліальних клітин;
• бактеріологічне дослідження мазка – посів на поживні середовища з наступним аналізом колоній, що виросли;
• ІФА (імуноферментний аналіз) – використовується для виявлення деяких видів збудників.

Лікування гострого цервіциту та його хронічної форми

Цервіцит – це типове інфекційно-запальне захворювання, принципи лікування якого давно відомі та полягають у антибактеріальній і протизапальній терапії. Але лікування слід коригувати залежно від безпосередньої причини цервіциту. Також одне із насущних питань – як лікувати цервіцит при вагітності.

Призначатись можуть:

• протигрибкові засоби;
• гормональні препарати;
• імунокоректори.

Лікування при цій патології проводять:

• загальне – з використанням ін’єкційних і таблетованих препаратів;
• місцеве – із застосуванням кремів, свічок, обробкою піхви та шийки матки антисептичними препаратами (наприклад хлорофіліптом).

Навіть найбільш «нешкідливе» лікування повинен призначати лише лікар (наприклад, свічки від активного цервіциту).

Важливим у лікуванні є статевий спокій (призначається індивідуально).

При хронізації процесу консервативне лікування не таке успішне – призначаються радикальніші методи:

• діатермокоагуляція;
• кріотерапія;
• лазеротерапія.

На сайті нашої клініки Добробут.ком ви можете записатися на прийом до фахівців, які дадуть відповіді на всі інші питання – чи здатна розвитись патологія у дівчаток, чи можна вагітніти з діагнозом «помірний цервіцит», яким методам лікування надати перевагу і т.д.

Пов'язані послуги:
Гінекологічний Check-up
Кольпоскопія