Цервіцити – що це таке. Симптоми, лікування
Цервіцитом називають запальний процес, що розвинувся у шийці матки – у її піхвовому відділі. Лікування гострого цервіциту і його хронічної форми потребує часу та зусиль. Патологія спричиняє не лише фізичні, але й психологічні страждання, адже не дозволяє вести повноцінне статеве життя.
Шийка матки – це своєрідний бар’єр на шляху мікроорганізмів, які намагаються проникнути в порожнину матки. Бар’єрну функцію забезпечують:
- вузькість цервікального каналу;
- специфічний корок із слизу;
- секрет, який має захисні властивості.
У той же час шийка матки сама може страждати від запального процесу. Він здатний охопити:
- слизову оболонку, яка вистилає канал шийки матки – така патологія називається ендоцервіцит;
- поверхню частини шийки, яка виступає у піхву – це екзоцервіцит.
Безпосередньою причиною виникнення цервіциту є мікрофлора:
- гонококи (через них розвиваються ознаки вираженого цервіциту);
- стафілококи;
- стрептококи;
- бліда трепонема;
- амеби;
- трихомонади;
- віруси.
Інфекція потрапляє у тканини шийки з током крові чи лімфи, контактним шляхом із сусідньої прямої кишки чи при статевому контакті.
Певні чинники прискорюють розвиток цервіциту:
- травми шийки матки – в пологах, під час діагностичного чи лікувального вишкрібання, при абортах;
- вік (інволютивні зміни – причини атрофічного цервіциту);
- новоутворення та післяопераційні рубцювання;
- погіршення загального імунітету.
Захворювання найчастіше розвивається у поєднанні із запальними патологіями піхви, зовнішніх статевих органів, бартолінових залоз, з псевдоерозією шийки матки та її виворотом (патологія називається ектропіон).
Симптоми вірусного цервіциту та інших його різновидів
Цервіцит буває:
- за перебігом – гострий та хронічний;
- за характером враження – осередковий та дифузний.
Найпоказовіші симптоми гострого цервіциту:
- виділення з піхви слизового, гнійного чи змішаного характеру;
- рідше – тупий ниючий біль внизу живота.
Це базові ознаки цього захворювання, є певні нюанси у різних видів цервіциту:
- місцеві симптоми вірусного цервіциту можуть супроводжуватись ознаками інтоксикації організму;
- початок гонорейного цервіциту – раптовий, перебіг – гострий, чітко маніфестуються виділення та болі;
- при хламідійному перебігові ознаки не такі виражені;
- у випадку герпетичної інфекції цервіциту шийка матки стає червона, пухка, на ній з’являються маленькі виразки;
- для трихомонадного цервіциту характерними є дрібні крововиливи;
- актиноміцетний цервіцит характеризується симптомом «жовтої зернистої плями»;
- при цервіциті, викликаному вірусом папіломи людини, утворюються кондиломи та виразки.
Якщо цервіцит не лікувати, він переходить у хронічну форму. При цьому виділення стають у вигляді мутного слизу, піхвова частина шийки матки покривається псевдоерозіями. Далі розвиваються інфільтрати (ущільнення тканин), часто – кісти (порожнини з рідким вмістом).
Часто при хронічному перебігові це захворювання поєднується з псевдоерозією шийки матки – таку патологію називають хронічний цервіцит з цервікальною ектопією шийки матки.
Цервіцит потребує пильної уваги, він може стати причиною:
- утворення поліпів шийки матки;
- її ерозії;
- запальних процесів у верхніх відділах статевих шляхів;
- переривання вагітності на ранніх термінах;
- передчасної пологової діяльності.
Лікар повинен відповісти пацієнтці на питання «цервіцити – що це таке», розповісти, як лікуватись, а також попередити про загрозу для вагітності.
Діагностика цервіциту
У ряді випадків цервіцит здатний перебігати без будь-якої клінічної картини – це так звана стерта форма цервіциту. У цьому випадку він є випадковою діагностичною знахідкою.
Діагноз неважко поставити на основі гінекологічного огляду. Лікар констатує набряклість, почервоніння, крововиливи у тканини піхвової частини шийки матки та інші вище описані ознаки цервіциту залежно від його походження.
Більше інформації можна отримати при використанні таких методів діагностики:
- кольпоскопія – під час неї є можливість оглянути внутрішню частину шийки матки;
- мікроскопія мазка, який взяли із шийки матки. Стан мазка при гострому та хронічному процесі відрізняється – у першому випадку виявляється багато лейкоцитів, у другому – епітеліальних клітин;
- бактеріологічне дослідження мазка – посів на поживні середовища з наступним аналізом колоній, що виросли;
- ІФА (імуноферментний аналіз) – використовується для виявлення деяких видів збудників.
Лікування гострого цервіциту та його хронічної форми
Цервіцит – це типове інфекційно-запальне захворювання, принципи лікування якого давно відомі та полягають у антибактеріальній і протизапальній терапії. Але лікування слід коригувати залежно від безпосередньої причини цервіциту. Також одне із насущних питань – як лікувати цервіцит при вагітності.
Призначатись можуть:
- протигрибкові засоби;
- гормональні препарати;
- імунокоректори.
Лікування при цій патології проводять:
- загальне – з використанням ін’єкційних і таблетованих препаратів;
- місцеве – із застосуванням кремів, свічок, обробкою піхви та шийки матки антисептичними препаратами (наприклад хлорофіліптом).
Навіть найбільш «нешкідливе» лікування повинен призначати лише лікар (наприклад, свічки від активного цервіциту).
Важливим у лікуванні є статевий спокій (призначається індивідуально).
При хронізації процесу консервативне лікування не таке успішне – призначаються радикальніші методи:
- діатермокоагуляція;
- кріотерапія;
- лазеротерапія.
На сайті нашої клініки Добробут.ком ви можете записатися на прийом до фахівців, які дадуть відповіді на всі інші питання – чи здатна розвитись патологія у дівчаток, чи можна вагітніти з діагнозом «помірний цервіцит», яким методам лікування надати перевагу і т.д.
Пов'язані послуги:
Гінекологічний Check-up
Кольпоскопія
