Ангіографія

Ангіографія - сучасний, високоінформативний, високотехнологічний метод ендоваскулярної (внутрішньосудинної) діагностики, який дозволяє отримати повну, максимально достовірну картину про стан судинної системи організму людини.

Ангіографія дозволяє з високою точністю визначити характер змін в судинах і багато в чому залишається «золотим стандартом» у діагностиці більшості патологічних станів (атеросклерозу, захворювань периферичних судин, аневризм артерій головного мозку, стенозу ниркових артерій та інших).

Дослідження необхідно для:

• діагностики цілого ряду захворювань серцево-судинної, сечовидільної, опорно-рухової систем та неврологічних захворювань;
• передопераційної підготовки (в деяких випадках);
• постійного рентген контролю під час проведення ендоваскулярних та інших операцій;
• контрольного дослідження, що дозволяє оцінити ефективність операції на судинах.

Лікарі нашої клініки, які проводять цю процедуру, є фахівцями вищої категорії, що стежать за всіма новими розробками в галузі.

Ангіографія виконується із застосуванням найсучаснішого обладнання, є максимально безболісною і безпечною процедурою.

Як працює ангіографія?

Ангіограма працює аналогічно рентгену. Зазвичай кровоносні судини не видно на рентгенівському знімку, але додавання контрастної речовини, найчастіше йодовмісні, в кровотік робить артерії.

Спеціаліст проводить катетер по кровоносних судинах, спостерігаючи за монітором. Флюороскоп, званий С-образної дугою, являє собою пристрій у формі дуги, яке генерує рентгенівські промені з одного боку і фотографує їх з іншого боку. Контраст вводиться в кровотік, щоб кровоносні судини були видні на моніторі. Результат - свого роду дорожня карта артерій.

В яких випадках ангіографія необхідна?

Ангіографія широко використовуються на практиці для визначення різноманітних патологій судин.

До найбільш частих проблем відносяться:

• звуження або розширення (аневризми) судин;
• порушення прохідності судин;
• виявлення пошкоджень і вад розвитку різних органів, в тому числі патологічних станів серця;
• пухлини.

Які існують протипоказання до проведення ангіографії?

Абсолютних протипоказань для виконання ангіографії немає. Навіть в разі виявлення у пацієнта непереносимості контрастних речовин можливе проведення з попередньою гормональною підготовкою.

Відносними протипоказаннями для проведення ангіографічних досліджень є:

• серйозні психічні відхилення;
• алергічні реакції на йодовмісні контрастні речовини;
• відсутність доступу до судин;
• гострі запальні та інфекційні процеси;
• виражені порушення згортання крові;
• тяжка серцева і / або печінково-ниркова недостатність;
• важкий загальний стан пацієнта (септичний або токсичний шок);
• вагітність.

Як проводиться підготовка до ангіографії?

Перед проходженням процедури консультація лікаря обов'язкова.

Всім пацієнтам, яким планують провести ангіографію, фахівці нашої клініки призначають:

• аналізи крові (ОАК, ОАМ, біохімія крові, група крові й резус-фактор);
• консультації у фахівців (кардіолога, судинного хірурга, невролога, гастроентеролога, ендокринолога та інших лікарів при необхідності).

Також необхідно повідомити лікаря про наявні хронічні захворювання, прийнятих препаратах.

Прийом деяких препаратів необхідно продовжити або скасувати в день проведення ангіографії.

Обов'язково обговорити з лікарем можливу алергію на медикаменти або молюски (йод).

Ангіографія відноситься до малоінвазивних видам дослідження і вимагає дотримання переліку умов для успішного проведення:

• виконати алергічну пробу з контрастною речовиною. Для цього за 1-2 дня внутрішньовенно пацієнтові вводять 0,1 мл відповідного препарату й оцінюють реакцію (поява сверблячки, висипки, труднощів дихання тощо);
• напередодні прийняти антигістамінні (протиалергічні) препарати й транквілізатори (при необхідності й тільки за призначенням лікаря!);
• за 14 днів до дослідження слід відмовитися від вживання алкогольних напоїв;
• заборонено куріння як мінімум за 24 години до процедури;
• не їсти протягом 8 годин і не пити воду за 4 години до дослідження;
• скупатися і поголити (при необхідності) місце пункції або катетеризації судини;
• перед самим дослідженням зняти всі металеві предмети (шпильки, прикраси).

Незалежно від області дослідження, основні рекомендації по підготовці до ангіографії залишаються тими ж.

Дотримання даних рекомендацій дозволить отримати достовірні результати.

Як проводиться ангіографія?

Ангіографію різних судин проводять по приблизно однаковою схемою. Для виконання ангіографії пацієнта привозять в рентген-операційну на ліжку, перекладають на операційний стіл і роблять обробку передбачуваного місця пункції розчином антисептика. Потім пацієнт вкривається стерильною хірургічною білизною, і хірург приступає безпосередньо до процедури. Процедура виконується під місцевою анестезією, діагностичний етап в середньому триває не більше 15-20 хвилин, при необхідності виконання лікувального етапу процедура триває 35-45 хвилин. Для проведення ангіографії потрібне втручання на стегновій або променевій артерії. Здійснюється пункція артерії й встановлюється спеціальна трубка - інтродюсер (тонкий катетер зі спеціальним клапаном, що дозволяє проводити зміну катетерів без втрати крові). Через неї і проводять необхідні маніпуляції: по провіднику проводять катетер всередину судини в цікаву область потрібної форми і розміру, і його кінчик встановлюється в гирлі досліджуваної судини, що живить досліджуваний орган. Вводиться контрастна речовина. Напрямок руху катетера залежить від досліджуваного органу. Проводиться серія знімків. Після цього катетер видаляють, проводять гемостаз в місці пункції шляхом накладання тугий пов'язка на місце проколу. Щоб знизити ризик появи тромбів і закупорок, потрібен певний час після процедури дотримуватися постільного режиму. Завдяки високій якості сучасних матеріалів, з яких виготовлені інструменти, сучасним контрастним засобам і багатому досвіду проведення подібних досліджень у світі, відсоток ускладнень при ангіографії становить менше 0,1%.

Які можуть виникнути ускладнення при проведенні процедури?

До наслідків ангіографії можна віднести:

• Алергія. Найчастіше виникає на контраст або препарати проти згортання крові.
• Кровотечі. Бо в організм вводяться речовини, що розріджують кров, деякий час після процедури згортання може бути низькою.
• Набряки і гематоми. Виникають в місцях мікрооперативного втручання.
• Серцева недостатність. Може виникнути, якщо техніка проведення процедури була порушена.
• Травми судин.

Більшу частину ускладнень можна уникнути при детальному вивченні анамнезу пацієнта.

Як проходить період відновлення після дослідження?

Швидкість відновлення після ангіографічних досліджень залежить від того, наскільки масштабними вони були. Важливим моментом є давить на місце проколу, щоб мінімізувати ризик кровотечі. Після процедури пацієнт повинен бути під наглядом медичного персоналу як мінімум 6-8 годин, протягом цього часу лікар стежить за його самопочуттям. Якщо стан задовільний, можна далі продовжувати реабілітацію вдома.

До загальних рекомендацій можна віднести:

• дотримання постільного режиму і дієти;
• відсутність стресів і потрясінь;
• виключення фізичних навантажень в період відновлення, а особливо на кінцівки, якщо саме вони піддавалися дослідженням;
• прийняття антигістамінних препаратів з метою профілактики;
• звернення до лікаря у разі появи дискомфорту в місці введення катетера або при різкому погіршенні стану.

Відновлення після ангіографії, якщо вона була проведена грамотно і професійно, триває кілька днів і, як правило, не викликає особливих труднощів у пацієнтів. В цілому, специфічні реабілітаційні заходи в цей період не потрібні.

Які маніпуляції проводяться фахівцями нашої клініки?

• Коронарографія.
• Ангіографія периферичних артерій: шиї і голови, нирок, гілок аорти, артерій нижніх кінцівок.
• Ангіопульмонографія, вентрикулографія і аортографія.
• Ендоваскулярне, інвазивне вимірювання тиску в камерах серця, аорті і легеневої артерії.

Які переваги ангіографії?

Малоінвазивні (які не потребують розрізів) рентгенендоваскулярні технології - нова альтернатива в діагностиці та лікуванні багатьох захворювань, найчастіше перевершує по своїй ефективності і безпеки загальноприйняті хірургічні та терапевтичні методи.