Біопсії щелепно-лицевої ділянки

У Медичній мережі "Добробут" є можливість провести біопсії м'яких та твердих тканин щелепно-лицевої ділянки будь-якого рівня складності.

Біопсія (від др.-грец. βίος — життя + ὄψις — зовнішній вигляд) - є додатковим методом дослідження в медицині. Це прижиттєвий забір тканин для дослідження, завдяки якому можна встановити клітинний склад ткакнин, природу самого новоутворення, для вирішення подальшої тактики лікування.

Найбільш розповсюдженними видами біопсії є:

• інцизійна біопсія - частковий забір новоутворення;
• ексцизійна біопсія - забір новоутворення у повному обсязі в межах здорових тканин;
• трепан-біопсія - забір стовпчика тканин за допомогою спеціальної голки (трепана) та ін.

Основним метотом дослідження біопсійного матеріалу є патогістологічне дослідження, що виконується в умовах патогіслогічної лабораторії лікарем-патологом. При необхідності проводиться імуногістохімічне або молекулярне дослідження.

Також, одним з методів дослідження забранного матеріалу є патоцитологічне дослідження. Основними видами забору матеріалу для патоцитологічного дослідження є:

• мазок-відбиток - матеріал зішкрібують з новоутворення за допомогою шпателя, скальпеля, спеціальної щіточки та переносять на предметне скло;
• відбиток - матеріал переноситься безпосередньо з видозміненної поверхні ткакнин на предметне скло за допомогою прикладання самого скла;
• тонкогольна аспіраційна біопсія - забір матеріала проводять за допомогою спеціальної голки або голки шприця;
• аспіраційна біопсія - забір рідинного матеріалу порожнин патологічно змінених органів.

Данні дослідження проводять в умовах спеціалізованих лабораторій, виконують такі дослідження лікарі-цитологи.

Патогістологічні та патоцитологічні дослідження є ключовими у постановці заключного діагнозу.

На базі Медичної мережі "Добробут" є можливість забору матеріалу з щелепно-лицевої ділянки будь-якого рівня складності під місцевою анестезією або загальним знеболенням. Первинно необхідна консультація щелепно-лицевого хірурга для постановки клінічного діагноза та визначення подальшої тактики в діагностиці та лікуванні.