Лікування пролежнів різного ступеня в домашніх умовах

Пролежні в лежачих хворих: стадії розвитку і лікування

Лежачі хворі вимагають пильної уваги як з боку медичних працівників, так і з боку родичів. І після подолання гострої фази основного захворювання і стабілізації загального самопочуття хворого може настати момент, коли доведеться боротися з пролежнями. Як лікувати і чим обробляти пролежні, повинен повідомити лікар, який дасть рекомендації і щодо профілактики появи таких патологічних вогнищ. Але людина, яка доглядає за лежачим хворим, повинна знати і виконувати певні маніпуляції.

Загальні принципи лікування пролежнів у лежачих хворих

Зазначена патологія може протікати в різних стадіях. Помітити провісники формування пролежня можна і без додаткового обстеження – шкіра в проблемних місцях стає тонкою, надмірно сухою, починає лущитися і набувати синювато-сизого відтінку. Догляд за пролежнями у літніх людей, втім, як і в молодих, повинен здійснюватися регулярно і з дотриманням рекомендацій фахівців:

1. Забезпечити грамотне положення хворого. Якщо пролежні тільки починають утворюватися, то допоможе спеціальне протипролежневе гумове коло, яке запобігає утворенню патологічних вогнищ на сідницях і куприку. Можна використовувати і матрац для профілактики пролежнів у лежачих хворих, що доцільно при повній нерухомості людини, коли вона не може навіть піднятися на руках, відірвати голову й плечі від подушки, повернутися на бік.
2. Застосовувати народні засоби на першій стадії патологічного процесу. Обробка пролежнів кремами і мазями на основі обліпихової олії, протирання вогнищ камфорним спиртом кожні 2-3 години будуть цілком ефективними. Важливо пам'ятати, що всі засоби наносяться легкими круговими рухами.
3. Друга стадія пролежнів, яка характеризується початком виразково-некротичного процесу, передбачає застосування лікарських препаратів. Найперший засіб проти пролежнів – дезінфікувальні препарати, наприклад Хлоргексидин. Цим антисептичним розчином потрібно промивати рани кілька разів на день, бажано після кожного сечовипускання або випорожнення кишечника. Після такої первинної обробки рана змащується Солкосерилом або Левомеколем. Не зайвим буде і періодичне накладання гідрогелевих пов'язок – це відповідь на запитання про те, що робити, якщо з'явилися пролежні на сідницях.
4. Третя і четверта стадія пролежнів – це некроз м'яких тканин, тому без допомоги лікаря-хірурга не обійтися. В принципі, лікування пролежнів різного ступеню має супроводжуватися консультаціями з лікуючим лікарем, але некроз є надто серйозною проблемою. Які заходи проводять в цьому випадку:
• часта санація патологічного вогнища, яка полягає в промиванні ран хлоргексидином;
• позбавлення від уже некротизованих тканин у рані – це робиться спеціальними хірургічними інструментами;
• застосування ранозагоювальних і абсорбуючих пов'язок.

Тільки після повного видалення з рани некротичних мас і гною можна буде починати застосування специфічних лікарських препаратів.

Лікування цієї патології завжди тривале, і іноді доводиться проводити медичні маніпуляції щодня протягом багатьох років. Але знаючи, як виглядають пролежні на куприку на самому початку свого формування, можна буде запобігти їх подальшому розвитку, коли некроз досягає просто жахливих обсягів.

Що можна зробити для запобігання розвитку пролежнів

Існує ряд правил догляду за лежачими хворими, при дотриманні яких можна уникнути формування виразкових утворень у певних місцях. Утворенню пролежнів на початковій стадії можна запобігти, виконуючи такі рекомендації фахівців:

• один раз на 2 години потрібно міняти положення хворого – перевертати його зі спини на лівий або правий бік і навпаки, піднімати верхню частину тулуба або нижні кінцівки, якщо це дозволено лікарем;
• використовувати спеціальні матраци, які наповнені або дрібними поліпропіленовими кульками, або повітрям – це забезпечує рівномірний розподіл навантаження на тіло хворого;
• при мимовільному сечовипусканні або спорожненні кишечника потрібно часто міняти простирадла й підгузки – калові маси та сеча підвищують ризик розвитку пролежнів у декілька разів;
• один раз на 10-14 днів (не рідше, але можна частіше) все тіло хворого потрібно обтирати вологою губкою, бажано з використанням мила.

Потрібно розуміти, що тільки регулярний огляд лежачого хворого та своєчасне виявлення первинних ознак формування пролежнів дадуть можливість уникнути прогресування некротичних процесів в м'яких тканинах. Офіційній медицині відомі випадки, коли у пацієнтів, що перебувають у лежачому положенні роками й десятиліттями, не було пролежнів. І це результат якісного та грамотного догляду. На жаль, є й інші підтверджені факти, коли виразкові ураження шкірних покривів діагностуються і після 1-2 місяців лежачого положення.

Детально про те, чим лікувати пролежні на п'ятах у хворих, у яких випадках будуть ефективні народні засоби та коли необхідна допомога хірурга, можна дізнатися на сайті https://dobrobut.com/.