Паліативна допомога
Паліативна допомога — це надання медичної та психологічної допомоги пацієнтам з невиліковною хворобою, а також підтримка їх рідних. Головне завдання паліативної допомоги - полегшити страждання пацієнта за рахунок усунення больового синдрому та відповідного догляду. Наші досвідчені спеціалісти супроводжують пацієнта в останні дні його життя, надаючи можливість провести їх гідно та без болю.
Тривалість паліативної допомоги залежить від стану та потреб пацієнта і може тривати від декількох днів до кількох років. Обсяг надання медичної допомоги визначається індивідуально для кожного пацієнта виходячи з його стану та самопочуття.
В медичній мережі “Добробут” паліативна допомога може бути надана в Хоспісі або вдома, з близькими людьми та під наглядом лікаря мобільної патронажної служби “Добробут”.
Паліативної допомоги можуть потребувати пацієнти з такими діагнозами:
- злоякісні новоутворення;онкозахворювання, для яких не показано радикальне лікування;
- важкі симптоми після хіміо- або променевої терапії;
- виражений больовий синдром;
- наслідки гострого порушення мозкового кровообігу, черепномозкові травми, нейроінфекції;
- хронічні обструктивні захворювання легень;
- хвороба Альцгеймера, Паркінсона, розсіяний склероз;
- цукровий діабет у стадії декомпенсації, з тяжким перебігом;
- пацієнти після складних оперативних втручань, порушенням фізіологічних функцій, з дефіцитом самодогляду.
Паліативна допомога має на меті полегшити симптоми та стани, такі як:
- біль (гострий та хронічний);
- депресія;
- задишка, проблеми з диханням;
- запори, нудота, відсутність апетиту;
- безсоння, тривога;
- інтоксикація;
- нутритивна підтримка (медичне харчування);
Одним із завдань патронажної служби “Добробут”, яка надає паліативну допомогу, є навчання родини та доглядачів особливостям догляду за людиною, запобіганню появи пролежнів та надання психологічної допомоги близьким.
Допомога, яку ви можете отримати:
- підбір схеми знеболення;
- корекція важких симптомів: задишка, інтоксикація, загальна слабкість, відсутність апетиту;
- навчання родичів догляду за хворим;
- організація простору тяжкохворого вдома та догляд за ним;
- психологічний супровід пацієнта та його родини;
- лабораторна діагностика на дому.
