Інформаційна довідка
Шановні пацієнти!
Ця інформаційна довідка підготує Вас до консультації анестезіолога. Лікар обговорить з Вами вид анестезії, який є найбільш доцільним для Вас та існуючі альтернативи, а також повідомить про переваги та недоліки окремих методів, можливі фактори ризику і ускладнюючі обставини. Будь ласка, уважно прочитайте довідку та добросовісно заповніть анкету, яку отримаєте безпосередньо перед консультацією. А також принесіть з собою на консультацію результати всіх попередніх медичних обстежень, якщо такі у Вас є.
Лікар - анестезіолог після консультації, за необхідності, може призначити додаткові лабораторні чи інструментальні дослідження або консультації спеціалістів з метою уточнення інформації з приводу Ваших супутніх захворювань або для подальшого планування тактики ведення анестезіологічного забезпечення.
МЕТОДИ ЗНЕБОЛЕННЯ (АНЕСТЕЗІЇ)
Для того, щоб Ви не відчували болю під час операції, може застосовуватися загальна анестезія (наркоз) або знеболюється та частина тіла, що оперується (регіонарна анестезія), чи комбінована анестезія (їх поєднання).
ПІДГОТОВКА ДО АНЕСТЕЗІЇ
Перед анестезією у вену на кисті або передпліччі буде встановлено внутрішньовенний катетер, чи центральний венозний катетер за необхідності. Через нього Вам будуть вводити відповідно до потреби препарати для анестезії, а також інші необхідні медикаменти. Протягом усього втручання лікар-анестезіолог контролюватиме життєво- важливі функції організму (передусім – серцеву діяльність, дихання і кровообіг).
ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ
Для введення пацієнта у стан анестезії, при якому відсутні больові відчуття і свідомість, лікар вводить у внутрішньовенний катетер швидкодіючі засоби для анестезії. Пацієнт знаходиться від початку до кінця наркозу в спокійному стані, спить. Для підтримання наркозу лікар через катетер (внутрішньовенна анестезія) вводить додаткові засоби для анестезії або подає газоподібний анестетик з повітрям для дихання (інгаляційна анестезія). Часто ці два методи поєдують.
Для того, щоб під час втручання пацієнт отримував достатню кількість кисню і, в разі потреби, газоподібного анестетику, виконують такі дії:
- На рот і ніс пацієнта накладають дихальну маску; або
- Через рот, а в особливих випадках через ніс , в трахею вводять дихальну трубку (інтубаційна анестезія); або
- Вводять через рот і розміщують в гортані гортанну (ларингеальну) маску – дихальну трубку з надувною манжетою в кінці (анестезія за допомогою гортанної маски).
Трубку і гортанну маску лікар застосує вже після того, як Ви заснете. Вони потрібні для того, щоб забезпечити Вам достатнє дихання, а також можливість штучної вентиляції. Крім того, дихальна трубка дозволяє значно знизити ризик потрапляння слини чи вмісту шлунку в легені (аспірація). Для того, щоб встановити трубку якомога обережніше, лікар введе Вам внутрішньовенно препарат, який розслаблює м’язи. Інколи цей препарат потрібен при встановленні гортанної маски. Також ці препарати використовують для покращення умов проведення операції.
РЕГІОНАРНА АНЕСТЕЗІЯ
Регіонарна анестезія блокує больові відчуття в ділянці проведення процедури/операції, при цьому пацієнт залишається притомним.
Спочатку лікар за допомогою ультразвуку чи нейростимулятора знаходить правильне положення ін’єкційної голки, що відчувається як короткочасне скорочення м’язів або наелектризованість. Далі вводиться місцевий знеболювальний засіб біля місць, де розташовані нерви , які відповідають за больові відчуття у певній ділянці. Засіб «блокує» передачу больвого подразнення із ділянки процедури / операції в мозок. Відчуття болю, зазвичай відсутнє декілька годин. Спочатку знеболення сприймається як відчуття поколювання і тепла. Потім знеболені ділянки тіла (наприклад, плече і рука, верхня чи нижня частини тіла, ноги) втрачають чутливість. Під час дії знеболювального засобу їх рухливість обмежена або зовсім відсутня.
У випадку використання тільки регіонарної анестезії Ви залишаєтесь притомними, але при необхідності можете отримати заспокійливі або снодійні препарати, які обмежать роботу свідомості і позбавлять Вас спогадів про втручання («легкий наркоз»/ седація). Часто регіонарна і загальна анестезії поєднуються. У такому разі Вам потрібно буде менше анестетиків, Ви швидше прокинетесь після втручання і, за умови підтримання регіонарної анестезії після операції, майже не відчуватимете болю.
СПІНАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ І ЕПІДУРАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ
Спінальна анестезія і епідуральна анестезія підходять, передусім, для операцій в черевній порожнині, на куприку, органах тазу, на спині і на ногах.
Обидва методи дозволяють блокувати нервові волокна спинного мозку, які проводять больові відчуття.
- спінальна анестезія : знеболювальний засіб вводиться на висоті поперекового відділу хребта через тверду оболонку спинного мозку в субарахноїдальний простір, заповнений спинномозковою рідиною;
- епідуральна анестезія: знеболювальний засіб вводиться в епідуральний простір перед твердою оболонкою спинного мозку.
КАТЕТЕР ДЛЯ РЕГІОНАРНОЇ ТА ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ /ПЕРЕХІД ДО ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ
При використанні методів регіонарної, спінальної та епідуральної анестезії лікар може встановити катетер для введення знеболювального засобу, безперервного введення чи знеболення після втручання. Може виникнути необхідність переходу до загальної анестезії, якщо цього потребує розширення зони оперативного втручання, не вдається усунути біль, регіонарна анестезія розповсюдилася занадто широко або виникли будь-які інші ускладнення.
РИЗИК І МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АНЕСТЕЗІЇ
Немає медичного втручання без ризику!
Протягом усього втручання лікар-анестезіолог контролюватиме життєво- важливі функції організму (передусім – серцеву діяльність, дихання і кровообіг). Наявність сучасного обладнання дозволяє добре управляти диханням, кровообігом та іншими життєво-важливими функціями організму. Спостереження ведеться безперервно під час всієї операції та після. Однак, не можливо повністю запобігти ускладненням, статистично супутніх будь-якій маніпуляції.
Дані про частоту виникнення ускладнень не завжди відповідають інформації в інструкції до медикаментів. Ці дані є приблизними і призначені для того, щоб порівняти фактори ризику. Незважаючи на всі заходи, спрямовані на запобігання ускладнення, вони все одно можуть виникнути. Ускладнення можуть бути небезпечними для життя і потребувати додаткового лікування, а інколи і операцій. Виникненню ускладнень можуть сприяти перенесені раніше захворювання і індивідуальні особливості пацієнта.
Анестезіологічна команда докладе максимум зусиль для попередження можливих ускладнень, а при їх розвитку для найшвидшого їх вирішення.
РИЗИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ІН’ЄКЦІЯМИ, ВСТАНОВЛЕННЯМ ПОСТІЙНИХ КАНЮЛЬ І КАТЕТЕРІВ А ТАКОЖ ІНШІ ЗАГАЛЬНІ РИЗИКИ
Пошкодження кровоносних судин ін’єкційними голками, канюлями чи катетерами при катетеризації периферичних та центральних вен можуть призвести до крововиливів і в деяких випадках до серйозних кровотеч, які потребують лікування або операцій.
Можуть виникнути інфекції в місці введення чи навколо постійної канюлі. Можливі наслідки: запальний процес вен, гнійний абсцес, некроз тканин і утворення рубців. Дуже рідко інфекції викликають небезпечне для життя інфікування крові.
Травми/пошкодження нервів можуть спровокувати тимчасові, в особливих випадках постійні скарги на біль, неприємні відчуття, оніміння і порушення руху. Хронічний біль і постійний параліч внаслідок серйозного пошкодження нервів, крововиливи чи запалення трапляються зрідка.
Не можна з упевненістю вилучити пошкодження шкіри, тканин і нервів, в одиничних випадках можливий також параліч рук і ніг внаслідок стискання, витягування чи перерозтягування під час перебування під час анестезії. Такі ускладнення внаслідок тривалого перебування у положенні лежачи, зазвичай зникають через декілька місяців, але інколи тривають довше.
Можуть проявлятися небажані впливи медикаментів і легкі алергічні реакції : нудота, свербіж, шкірний висип, ускладнення дихання і проблеми з кровообігом. Рідко спостерігаються важкі алергічні реакції і небезпечні для життя ускладнення з інших причин. Вони можуть мати важкі хронічні наслідки.
Тромбоз/емболія: утворення згустків крові чи їх рух по кров’яному руслу і застрягання в судинах можуть призвести до важких наслідків (емболії легеневої артерії, апоплексії, інфаркту міокарда).
Небезпечний для життя дисбаланс обміну речовин з різким підвищенням температури тіла (злоякісна гіпертермія) трапляється вкрай рідко після подачі газоподібної наркотичної речовини чи деяких препаратів, що розслаблюють м‘язи. Його потрібно лікувати методами інтенсивної терапії.
Сплутана свідомість і обмеження розумової діяльності, зазвичай, є тимчасовими явищами, які виникають передусім у людей похилого віку через незвичну ситуацію і навантаження, пов’язані з операцією та анестезією. В окремих випадках можливі тривалі порушення.
ОСОБЛИВІ РИЗИКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ
Потрапляння слини чи вмісту шлунку в легені ( аспірація) небезпечне для життя, але при дотриманні заборони на вживання їжі, напоїв це трапляється рідко. Виникає небезпека асфіксії, легеневої недостатності і тривалих порушень функції легень. У таких випадках необхідне лікування у відділеннях інтенсивної терапії.
При введенні чи видаленні інтубаційної трубки, рідше гортанної маски, може виникнути спазм дихальних шляхів (ларингоспазм, бронхоспазм). Але такий спазм швидко усувається медикаментами.
Труднощі при ковтанні і хриплість голосу здебільшого мають тимчасовий характер і можуть бути пов’язані з важкою інтубацією через анатомічні особливості ротоглотки пацієнта, використанням трубки чи гортанної маски. Зрідка виникають тривалі пошкодження голосових зв’язок з постійною дисфонією і ядухою, хронічні неприємні відчуття на язику, пошкодження глотки, щелепи і гортані, а також небезпечні для життя запальні процеси грудної клітки внаслідок травмування трахеї
Можливі пошкодження зубів, імплантів і постійних протезів аж до втрати зуба, перш за все при наявності хитких чи каріозних зубів.
Незважаючи на ретельне підтримання анестезії, в рідкісних випадках пацієнт може не спати, ще рідше – відчувати біль. Можливими наслідками є травматичні спогади, які потребують лікування.
ОСОБЛИВІ РИЗИКИ ПРИ РЕГІОНАРНІЙ АНЕСТЕЗІЇ
Якщо знеболювальна речовина при введенні потрапляє безпосередньо в кров’яне русло, можуть виникнути судомні напади, непритомність і важкі порушення серцево-судинної системи і дихання. Перераховані ускладнення і тимчасовий параліч можуть проявлятись також якщо знеболювальна речовина розповсюдиться вверх або на шийний відділ спинного мозку. У таких випадках необхідне лікування у відділеннях інтенсивної терапії.
Внаслідок пошкодження парієтальної плеври при епідуральній анестезії і при всіх видах анестезії плечового сплетіння (за винятком аксілярної блокади) в грудну порожнину може проникнути повітря (пневмоторакс), який може погіршити дихання і спровокувати біль у грудній клітці. Може виникнути необхідність у аспірації повітря, яке проникло туди.
Утворення петель може ускладнити видалення катетера для регіонарної анестезії і призвести до пошкодженння судин і нервів, а також дуже рідко до відриву катетера. В деяких випадках може знадобитися оперативне втручання.
Ризики при проведенні анестезії плечового сплетіння. Порушення чутливості (поколювання, оніміння в руці чи потилиці) і обмеження рухів аж до паралічу. Зазвичай зникають протягом декількох тижнів чи місяців. Рідко трапляються постійні порушення чутливості, хронічний біль і тривалий параліч внаслідок інфекції, травмування чи пошкодження нервів, плечового сплетіння. При всіх видах анестезії плечового сплетіння, крім анестезії з аксілярного доступу, можливий тимчасовий параліч нерва, голосових зв’язок чи діафрагмального нерва з порушенням працездатності спостеріється дуже рідко.
Типові тимчасові явища після анестезії плечового сплетіння через підключичний доступ чи міждрабинчастої блокади, які зазвичай не потребують лікування – повіка, яка звисає, синдром Горнера, відчуття тепла в обличчі і охриплість. Крім того міждрабинчаста блокада плечового сплетіння може призвести до тимчасового порушення слуху.
ОСОБЛИВІ РИЗИКИ ПРИ СПІНАЛЬНІЙ ТА ЕПІДУРАЛЬНІЙ АНЕСТЕЗІЇ
Безпосередне пошкодження спинного мозку під час спінальної чи попереково-епідуральної анестезії є практично виключено, передусім тому, що знеболювальна речовина вводиться на рівні, де спинний мозок закінчується. При епідуральній анестезії ризик пошкодження є вкрай низьким.
Тривалий параліч ,в екстрених випадках аж до поперечного ураження спинного мозку ,трапляється зрідка. Він може бути спричинений крововиливами чи інфекціями в спінальному ,епідуральному просторах ,пошкодженням спинномозкових нервів чи спинного мозку,а також речовинами ,які вводяться. Дуже рідко висхідна інфекція може призвести до запалення мозкової рідини.
Після спінальної чи епідуральної анестезії ,при якій було випадково проколото тверду оболонку спинного мозку ,може виникнути сильний головний біль. Як правило,він зникає через декілька днів. В окремих випадках його необхідно лікувати шляхом введення власної крові в епідуральний простір і він може зберігатися більш тривалий час.
Дуже рідко спостерігається небезпечний для життя крововилив у мозок або скупчення крові чи рідини під твердою оболонкою спинного мозку, головного мозку, а також тромбоз вен мозку. Можуть виникнути тимчасові, дуже рідко хронічні, порушення зору та слуху. Після епідуральної анестезії ці ускладнення виникають тільки в тому разі, якщо було проколото тверду оболонку спинного мозку. Інколи має місце тимчасовий біль у спині, вкрай рідко- хронічний. Інколи трапляється тимчасова затримка сечі. Можливі тимчасові порушення потенції.
ДОДАТКОВІ І НАСТУПНІ ВТРУЧАННЯ
Підготовка, супровід чи наступні заходи (наприклад, постановка центрального венозного катетера) не позбавлені ризиків. Якщо існує ймовірність того, що вам будуть преливати кров або якщо заплановано інші додаткові заходи, лікар поговорить про це з Вами окремо.
ОБОВ’ЯЗКОВО ДОТРИМУЙТЕСЬ ТАКИХ ПРАВИЛ, ЯКЩО ЛІКАР НЕ РЕКОМЕНДУЄ ІНШИХ!!!
ПЕРЕД АНЕСТЕЗІЄЮ:
ПРИЙОМ ЇЖІ: Не пізніше ніж за 8 год. до анестезії Ви можете трохи з’їсти з відома лікаря (кусок хліба з варенням, стакан молока), який Вас лікує. Після цього прийом їжі ЗАБОРОНЕНО!.(в тому числі не можна жувати жуйкуі т.п.).
ПРИЙОМ РІДИНИ: За 4 годин до анестезії Ви можете випити 1 склянку прозорої рідини без жиру та твердих часточок (води), з відома лікаря, який Вас лікує, але не можна пити каву, молоко і алкоголь!
ПАЛІННЯ ЦИГАРОК: За 6 годин до анестезії необхідно припинити палити! Однак у Ваших інтересах припинити палити якомога раніше до початку втручання.
ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВІДОМТЕ СВОГО ЛІКАРЯ ЧИ ІНШОГО МЕДПРАЦІВНИКА, ЯКЩО ВИ НЕ ПОВНІСТЮ ДОТРИМУВАЛИСЬ ЦИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ!
Проконсультуйтесь з лікарем про те, які ліки Ви можете прийняти, а від яких повинні відмовитись чи замінити їх. Крім того надайте лікарю всі карти пацієнта, які у Вас є (наприклад документи щодо наявності діабету, алергії, кардіостимулятора, щодо прийому антикоагулянтів). Перед анестезією необхідно зняти контактні лінзи, зубні протези, що знімаються, прикраси, штучне волосся, лак для нігтів. З’ясуйте у лікаря, де Ви можете їх залишити на зберігання і чи можна взяти з собою в передопераційну окуляри чи слуховий апарат. Не користуйтесь кремом для обличчя і косметикою.
ПІСЛЯ АНЕСТЕЗІЇ
Протягом деякого часу Ви залишитесь під наглядом лікарів, при необхідності- у відділення інтенсивної терапії. Щоб запобігти травмуванням може знадобитись обмеження рухів (наприклад, за допомогою ліжкових поручнів) поки у Вас повністю відновиться свідомість.
Через небезпеку падіння у перші години Вам не можна підніматись з ліжка самостійно!
ВАЖЛИВІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ АМБУЛАТОРНИХ ВТРУЧАНЬ
Після амбулаторного втручання на шляху додому Вас повинна супроводжувати доросла людина, і протягом перших 24 годин (чи іншого часу, який вкаже лікар), Вам потрібен догляд. При необхідності захистіть знеболені місцевим анестетиком частини тіла від компресійних пошкоджень і різних травм (наприклад, через дію спеки та холоду). Внаслідок дії медикаментів протягом перших 24 годин або часу, вказаного лікарем, Вам НЕ ПОТРІБНО брати участь у дорожньому русі, займатися небезпечними видами діяльності, вживати алкоголь та палити цигарки. У цей період також не потрібно приймати важливі рішення. Медикаменти можна приймати тільки за призначенням лікаря.
В ІНТЕРЕСАХ ВАШОЇ БЕЗПЕКИ, БУДЬ ЛАСКА, МАКСИМАЛЬНО ПОВНО ТА ДОБРОСОВІСНО ЗАПОВНІТЬ АНКЕТУ ПЕРЕД КОНСУЛЬТАЦІЄЮ АНЕСТЕЗІОЛОГА ТА ВІДПОВІДАЙТЕ НА ПИТАННЯ ЛІКАРЯ. ЦЕ ДОЗВОЛИТЬ ОХОПИТИ МОЖЛИВІ РИЗИКИ І ТИМ САМИМ ДОСЯГНУТИ НАЙБІЛЬШОЇ ВАШОЇ БЕЗПЕКИ!
Шановні пацієнти!
З метою уникнення непорозумінь та можливих помилок консультації анестезіолога по телефону не проводяться!!!
Безпосередньо перед консультацією анестезіолога підготуйте будь-ласка запитання, які у Вас виникають, і ми з радістю дамо на них вичерпні відповіді.